Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

чиняти I

Чиняти I, -няю, -єш, гл. Вычинивать, выдѣлывать, дубить. Шевчик шкури чиняє, а він дубом воняє. Чуб. V. 1087.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 463.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЧИНЯТИ I"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЧИНЯТИ I"
Відкалатати, -таю, -єш, гл. Отзвонить.
Відновити, -ся. Cм. відновляти, -ся.
Коловерть, -ті, ж. Водоворотъ.
Лі́тити, лічу, -тиш, гл. Оплодотворять. Бугай корову літит. Желех.
Ло́зя, -зі, ж. дѣтск. Ложка. О. 1861. IX. 119.
Невгожай, -жая, м. Человѣкъ, неугодный кому-либо, нелюбимый. Жена говоритъ нелюбимому мужу: Пусти ж мене, невгожаю, на улочку — погуляю! — Ой коли я невгожай, — сиди дома та й гуляй. Грин. III. 686.
Очкувати, -ку́ю, -єш, гл. Прививать щиткомъ, глазкомъ.
Пірникоза, -зи Нырокъ, чомга, Podiceps cristatus. Вх. Пч. II. 13.
Тіточчин, -на, -не. = тітоньчин.
Устодолити, -лю, -лиш, гл. Сдѣлать плохо. Там як устодоле хліб, так задавишся і не проковтнеш, сказано й зажерти не можна. Лебед. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЧИНЯТИ I.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.