Відбавити, -ся. Cм. відбавляти, -ся.
Гуді́ння 2, -ня, с. Гудѣніе, гулъ. (Cм. Густи).
Клепати, -па́ю, -єш и клеплю, клеплеш, гл.
1) Ковать. Коваль клепле, поки тепле.
2) Отпускать косу. Тне косарь, не спочиває. Не клепає коси. Де теє ще у Бога літо, а він уже косу клепа.
3) Бить, звонить в колотушку.
4) Бить. Як почав він мужика то в той висок, то в сей — клепа, клепа — йому, сердешному, аж очі помутились, а той клепа. о) Клеветать. Поніміють, що клепали, гордим серцем промовляли.
6) клепати язиком. Говорить вздоръ.
Лагодний, -а, -е. = лагідний. Будь лагодним, будеш і Богу угодним.
Побочина, -ни, ж. Боковая стѣна.
Спасатися, -саюся, -єшся, сов. в. спастися, -суся, -сешся, гл.
1) Спасаться. спастись (о душевномъ спасеніи). Недалеко відсіля спасається пустельник. Я ся піду питати, як ся гріхів спасати. на гріх не спасешся. Отъ грѣха но убѣжишь.
2) Только несов. в. Говѣть.
Стулювати, -ся, -люю, -ся, -єш, -ся = стуляти, -ся.
Уперед нар.
1) Впередъ. Ні взад, ні вперед.
2) Сначала, сперва. Ото увійшов він туди і не знає, на що уперед дивиться і що брать.
3) Прежде, раньше. Живе там, і добріє йому жить, — ще краще як у того, що вперед був.
Хімлушка, -ки, ж. ? Ум. хімлушечка. Захімлили хімлушечку, як у полі душечку. Сьому-тому хімлушечка, а Юрасю як душечка.
Цілитель, -ля, м. Исцѣлитель. Св. Антонію, зубовий цілителю! поможи мені.