Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

чіт

Чіт, -ту, м. Четъ, четное число. Чіт чи лишка? Кв.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 466.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЧІТ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЧІТ"
До-xу́да нар. їсти до худа. Ѣсть такъ, что ѣда не идетъ впрокъ. Ми їмо з корита досита, ви ж їсте з блюда до-худа. Ном. № 1614.
Задзюри́ти, -рю́, -ри́ш, гл. Политься струей. Харьк.
Зашкарупі́ти, -пі́ю, -єш, гл. = зашкарубнути. Желех.
Значіння, -ня, с. Значеніе. К. Кр. 20.  
Переманити Cм. переманювати.
Поздурювати, -рюю, -єш, гл. Обмануть, одурачить (многихъ).  
Рукомесло, -ла, с. = рукомество. Вже моє рукомесло буряном заросло. Ном. № 10413.
Скугу! межд., выражающее визгъ. Заяць.... через колоду та скіць у воду — скугу!
Хистко нар. Шатко. От же й тепер він, бачця, той же, да ні: усе в його стало якось хистко. К. ЧР. 318.
Шанк, -ка, м. Родъ посуды. Мовить до винника, щоб була горілка: винник біжит, бере танком, Андрій біжит, бере збанком. Гол. II. 498.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЧІТ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.