Застебну́ти, -бну́, -неш и пр, гл. = застібнути и пр.
Кашкетовий, -а, -е. Фуражечный.
Кертовиння, -ня, с. соб. Холмики, поднятые кротомъ.
Кива, -ви, с. об. = кивун, кивуха.
Лишни́ця, -ці, ж. Лишекъ.
Лю́де, -де́й, мн. 1) Люди. Бог Богом, а люде людьми. Бог судить не так, як люде. От уже й люде трапляються, — от уже й заміж пора — Які там, мамо, люде? — Харько Кабиця. з його люде будуть. Изъ него толкъ будетъ. Я тоді ще бачив, які з його люде будуть. вас за людей мають. Васъ считаютъ за людей, къ вамъ относятся какъ къ людямъ. в людях. Публично, при народѣ. Шануй одежу в дворі, вона тебе в людях. 2) Простой народъ. Дивись! пан, а балака, як люде. Чи пани, чи люде? То пани, а ми люде. Ум. людки́. людоньки, людочки. Людоньки! та де в мене гроші взялися? Людочки! як же я злякалась! Ув. людиська, люди́ща. Єсть люде, єсть і людиська (людища).
Наймичкува́ти, -чку́ю, -єш, гл. Быть наемной работницей, служанкой.
Прикротний, -а, -е. Спѣшный. Настигає косовиця, а там пійдуть жнива — до самої осени прикротне діло.
Провести, -ся. Cм. проводити, -ся.
Чутний, -а, -е. 1) Слышный. Хороша чутка далеко чутна, а погана ще дальше.
2) Чуткій. Чутний я на ніс.
