Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

чудачка

Чудачка, -ки, ж. Чудачка. Чудачка! як умерла, то й ногами не дриґає. Ном. № 8308.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 475.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЧУДАЧКА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЧУДАЧКА"
Дармої́жний, -а, -е. = Дармоїдний.
Живи́ло, -ла, с. Оживляющее средство. Не плачте, я вам його оживлю: в мене є живило. Рудч. Ск. II. 184.
Жи́чечка, -ки, ж. Ум. отъ I. Жичка.  
Ірватися, -ву́ся, -ве́шся, гл. = рватися. Як риба в притузі, так розум ірветься. Харьк. г. Ой ірветься нам на душі, що всі дівчата хороші. Чуб. III. 139.
Ме́рхнути и мерхти, -хну, -неш, м. = меркти. Зорі мерхнуть. МВ. ІІ. 44.
Наштричка, -ки, ж. = натичка. Волч. у. Лободовск.
Повинність, -ности, ж. 1) Долгъ, обязанность. Левиц. Пов. 333. Забудь отця, забудь і матку, лети повинность ісправлять. Котл. Ен. V. 43. 2) Повинность. Люде панів не слухають, повинности не відбувають... Сами пани бідні свині заганяють. Грин. III. 565.
Полонка, -ки, ж. = ополонка. Сам же я ту полонку рубав, коня напував. Чуб. III. 298.
Постелятися, -ля́юся, -єшся, сов. в. постелитися, -люся, -лешся, гл. 1) Стлать, постлать постель. А він уліз у мішок, то постелився і вкрився. Ном. № 1308. 2) Разстилаться, разослаться. Ой через межу горошок та постелився. Мет. 82. 3) Ложиться, лечь. Сон голову похиляє, Івасенко коникові по гриві ся постеляє. Гол. І. 11.
Розігнути, -ся. Cм. розгинати, -ся.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЧУДАЧКА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.