Бочкур, -ра, м. = очкур. Kolb. І. 35.

Жбирь, -рі, ж. 1) Наносъ въ рѣкѣ, мель. Мнж. 180. 2) Сѣнокосъ, поросшій кочками и кустами. Вх. Зн. 17.

Замаха́ти, -ха́ю, -єш, гл. 1) Замахать. 2) — п'я́тами. Побѣжать. Грицько... уже п'ятами замахав, тільки видно. Цыссь, Сват. 115.

Куць меж. 1) Куць виграв, куць програв. Либо панъ, либо пропалъ. Ном. № 4274. 2) — и куць-кой! Призывъ для свиней. Kolb. І. 65.

Приймачище, -ща, м. Ув. отъ приймак. Як приїхав приймачище, — зачав тещу бити. Чуб. III. 128.

Прикритися, -рюся, -ришся, гл. Досаждать, докучать.

Ростопирювачуватий, -а, -е. Растопыренный. Напхав мішок соломою, щоб ростопирювачуватий був. Мнж. 2.

Рухомий, -а, -е. Движимый. рухоме добро. Движимое имущество.

Соха, -хи, ж. 1) Столбъ, подпорка, преимуществ. вилообразная на концѣ, напр. на соху опирается матица хаты, верхняя часть крыши въ клунѣ; на ней вращается рычагъ колодезьнаго журавля; со́хами называются также столбики или подпорки, на которыхъ уставляется печь и пр. Вас. 196. Шух. І. 109, 237. Также каждый изъ четырехъ столбовъ по угламъ хаты. Kolb. І. 55, 59. Оце хата! дві сохи та соломи трохи. Ном. № 1500. Ой піч стоїть на сохах. МУЕ. III. 85. 2) Ножка терлиці въ видѣ развилины. Шух. І. 147. 3) Соха. Чуб. II. 83. І соха в землі, і воли в ярмі. Чуб. V. 1118. 4) Мѣра пахотной земли въ двѣ пятыхъ части десятины (потому что для вспашки одной десятины необходимо 2 1/2 дня работы одной сохой). Черниг. г. Ум. сішка, сошечка.

Хрін, -ну, м. 1) Хрѣнъ. Орел летить найвище, а хрін росте найглибше. Ном. № 407. це йому́ як хрі́ном під ніс. Это ему крайне непріятно. Н. Вол. у. Часто употребляется вмѣсто слова чортъ въ соотвѣтвующихъ выраженіяхъ. Нехай йому хрін! Г. Барв. 301. хрін його́ батька знає! Чортъ его знаетъ! Ном. № 2138. хрін його́ не взяв. Чортъ его не взялъ. Мутив, як на селі москаль, бо, хрін його не взяв, моторний. Котл. Ен. І. 25. до хріна = до чорта, т. е. очень много. А їх тоді було до хріна на селі. Г.-Арт. (О. 1861. ІІІ. 81).