Відгортати, -таю, -єш, сов. в. відгорнути, -ну, -неш, гл. 1) Отгребать, отгресть. Відгорни жар з припічка у піч. Землю відгорта. Відгорнули пісок. 2) Отворачивать, отворотить. Відгорнув полу, сягнув до тішені.
Захвати́ти Cм. захвачувати.
Збу́тяно нар. Сбыто съ рукъ. Продав, аби збутяно.
Їдло, -ла, с. Пища, ѣда. А Прокіп наче ніч темна ходить, і вже тоді ні до їдла, ні до питва, ні до розмови.
Капусняковий, -а, -е. Относящійся къ капусняку.
Ло́мик, -ка, м. = ломак.
Лу́щик, -ка, м. 1) = лусканець. Глянь, які оріхи — сами лущики. Cм. лущак. 2) Ленъ-текучка, головки котораго, созрѣвъ, сами лопаются, роняя сѣмя.
Ослобонити, -ню́, -ниш, гл. Освободить.
Погонка, -ки, ж. Преслѣдованіе; неудовольствіе, нареканіе. Вони погонку гонять, що пробі пару волів даси за безчестя. Пін один робить як слід, а вона ще на його й погонку жене. Попа на тебе таку погонку жене, що біда. Cм. погінка.
Потрівожитися, -жуся, -жишся, гл. Испугаться, взволноваться. Всі його бачили і потрівожились.
