Боляти, (-ляю, -єш? -лю, -лиш?), гл. = боліти. Встрѣчено въ заговорѣ: Сояшниці вітрові.... тут вам не стояти і не боляти.
Зоставати, -таю́, -є́ш, сов. в. зостати, -ну, -неш, гл. = зіставати, зістати. То був волом, а то не хочеш зостатися конем. — кого. Отставать, отстать отъ кого. Іди та не гайсь, щоб нас не зоставсь.
Ігіне меж. Крикъ гуцульскаго пастуха на лошадей, чтобы остановились и возвратились.
Навко́лішки нар. На колѣни. Вона так і впала навколішки.
Оркан, -на, м. Арканъ. Гей будеш ти, коню буланенький, на оркані ходити.
Пообпльовувати, -вую, -єш, гл. Оплевать (во множествѣ).
Розстановляти, -ля́ю, -єш, сов. в. розстановити, -влю, -виш, гл. = розставляти, розставити. Розстановила усе на столі, як треба.
Танжір, -ра, м. = тарілка.
Упин, -ну, м.
1) Удержъ, остановка. Нема впину вдовиному сину.
2) Препятствіе, задержка. Добре було чумакові, як не було ніде впину. Cм. спин.
Шепотун, -на, м. Говорящій шепотомъ.
