Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

шваба

Шваба, -би, ж. Обида, оскорбленіе. І ми сю швабу подаруємо?... Хиба мени голову одкусе, щоб я за цю наругу не помстився. К. ЦН. 528.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 488.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ШВАБА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ШВАБА"
Відбрести, -бреду, -деш, гл. Отойти въ бродъ отъ какого нибудь мѣста. Відбрів од берега трохи.
Заку́страти, -раю, -єш, гл. Взъерошить, растрепать волосы.
Змощувати, -щую, -єш, сов. в. вмости́ти, -щу́, -стиш, гл. 1) Намащивать, намостить, настилать, настлать. Жінка не злюбим й високу кровать змостила. Чуб. V. 668. 2) Свивать, свить гнѣздо.
Колінчастий, -а, -е. Колѣнчатый.
Лепі́стка, -ки, ж. Лепестокъ. Ум. лепісточка.
Лопа́тник-жук, -ка, м. Жукъ хлѣбный, Anisoplia Austriaka. Конст. у.
Позатруювати, -руюю, -єш, гл. Заразить (многихъ). Ми не знали, що в їх короста, та й давали їм цебра, так вони й нас позатруювали: на всіх чисто короста напала. Черниг. у.
Прозірник, -ку, м. Раст. Hypericum quadranqulum. Шух. І. 21.
Ряботиння, -ня, с. 1) Слѣды отъ оспы на, лицѣ. Ном. № 8519. 2) Рыжіе пятна на кожѣ рыжихъ людей; пятна на лицѣ беременной женщины. Черк. у. (Лобод.).
Хвортунина, -ни, ж. = хвортуна. Ой хвортуно, хвортунино! що ти учинила? Мет. 63.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ШВАБА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.