Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

відхитнути

Відхитнути, -ну, -неш, гл. Отшатнуться. Мов опалив її своїм поглядом, аж одхитнулась. МВ. І. 155. Хотів би він одхитнутись од неї, так вона такеньки пригорнулась, біднесенька, що слова гіркого уста не вимовили. (О. 1862. І. 75)
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 232.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВІДХИТНУТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВІДХИТНУТИ"
Викресати, -шу, -шеш, гл. Высѣчь (огня). Викресали огню з оружини. Мет. 369.
Кілаш, -ша, м. Родъ горшка около 5 вершковъ вышиною, то-же, что кашник. Вас. 181.
Морськи́й I, -а́, -е́ 1) Морской. Промиває карі очі морською водою. Чуб. V. 320. 2) морська свиня. Дельфинъ. Там страшно борсався дельфин, чи морська свиня. Левиц. І. 3) морське залізо. Магнитъ.
Ночовид, -да, м. = кажан. Вх. Пч. І. 16.
Очужіти, -жію, -єш, гл. Сдѣлаться чужимъ.
Перелік, -ку, м. 1) Перечень. 2) Отчетъ. Чоловік хотів узяти перелік од слуг своїх. Єв. Мт. XVIII. 23.
Поскуплюватися, -люємося, -єтеся, гл. Столпиться. Так козацтво поскуплювалось, як бжоли до патоки. К. ЧР. 321.
Прип'яти, -пну, -неш, гл. = припняти.
Розумовий, -а, -е. Умственный. К. Кр. 20. Розумова неволя. Левиц. І. 241. Висока стадія розумової культури. К. ХП. 124. Дає нам закон громадянського життя і розумового прямування. К. ХП. 135.
Учовпти, -пу, -пеш, гл. Понять, уразумѣть. Разів з десять скажу йому, поки вчовпе.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВІДХИТНУТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.