Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

відхитнути

Відхитнути, -ну, -неш, гл. Отшатнуться. Мов опалив її своїм поглядом, аж одхитнулась. МВ. І. 155. Хотів би він одхитнутись од неї, так вона такеньки пригорнулась, біднесенька, що слова гіркого уста не вимовили. (О. 1862. І. 75)
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 232.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВІДХИТНУТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВІДХИТНУТИ"
Бісновистий, -а, -е. Бѣсноватый. Екат.
Дзвіни́чний, -а, -е. Относящійся къ колокольнѣ. Дзвіничний хрест. Васильк. у.
Дізнавати, -наю, -єш, сов. в. дізна́ти, -на́ю, -єш, гл. 1) Узнавать, разузнавать, провѣдывать. Коби моя матінка не дізнала: бо як моя матінка дізнає, то зараз мене за нелюба віддає. Чуб. V. 391. 2) Узнавать, извѣдывать, испытывать. Єв. Мр. V. 25. Дізнає злющий злої муки. К. Псал. 8. Cм. Дознавати.
Збі́днитися Cм. збіднюватися.
Копривняк, -ка, м. Травникъ, Sylvia. Вх. Уг. 246. Вх. Лем. 427.
Повіяти, -вію, -єш, гл. Повѣять. Ой повій, вітроньку, з гори в долиноньку. Чуб. V. 134. Повій, вітре холодненький, з глибокого яру. Мет. 84.
Попільник, -ка́, м. = попельня. Новомоск. у.  
Розгрунчити, -чу, -чиш, гл. Нарушить цѣлость, начать. Мнж. 191.
Убілити, -ся. Cм. убіляти, -ся.
Хабарницький, -а, -е. Взяточническій. Шейк.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВІДХИТНУТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.