Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

відхитнути

Відхитнути, -ну, -неш, гл. Отшатнуться. Мов опалив її своїм поглядом, аж одхитнулась. МВ. І. 155. Хотів би він одхитнутись од неї, так вона такеньки пригорнулась, біднесенька, що слова гіркого уста не вимовили. (О. 1862. І. 75)
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 232.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВІДХИТНУТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВІДХИТНУТИ"
Балухатий, -а, -е. = Банькатий.
Безвір'я, -р'я, с. Безвѣріе. Віра і безвір'я. Щог. В. 109.
Верхом нар. = верхи. Не сідай верхом (на собаку). Ном. № 13396.
Городя́нин, -на, м. Горожанинъ. Вийшли к йому всі городяне. Чуб. ІІІ. 296. Не йди за крамаря, не йди за городянина. Мир. Пов. II. 75.
Заубо́жати, -жаю, -єш, гл. = завбожіти. Господа милостивії! не заубожаєте, як дасте копієчку. Рк. Левиц.
Клопотня, -ні́, ж. Хлопоты. Не думаючи прогнівити Бога, перемішував слова молитви з хазяйською клопотнею. Левиц. І. 246.
Ороховий, -а, -е. = гороховий. Грин. III. 102.
Перегукуватися, -куюся, -єшся, гл. Перекликаться. Через став перегукувались, жартуючи, дівчата. Левиц. І. 17.
Повідстрявати, -ряємо, -єте, гл. Отстать, отступиться (о многихъ).
Розфійниця, -ці, ж. Расточительница. Желех. Ведемо ті господиню: до комори клюшницю, до муки розфійницю. О. 1862. IV. 36.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВІДХИТНУТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.