Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

відхвачуватися

Відхвачуватися, -чуюся, -єшся, сов. в. відхвати́тися, -чу́ся, -ти́шся, гл. Отскакивать, отскочить. Вона запалила свічку в хаті, а я тоді й одхвативсь од скрині, не вспів нічого і взяти. Екатер. у. Насилу Клим відхвативсь.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 232.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВІДХВАЧУВАТИСЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВІДХВАЧУВАТИСЯ"
Безпереводний, -а, -е. Неистощимый, неиссякаемый; постоянный. Лебед. у.
Доступни́й, -а, -е. 1) Доступный. Люде живуть доступні такі, привітні. МВ. ІІ. 96. 2) Умѣющій легко ко всякому проникнуть, втереться въ довѣріе. Се провідала та Катря, облетавши села: жінка хитра, доступная, гарна і весела; хоть до кого підлеститься і що хоче знає, тайну з серця, слово з рота, де бажа, виймає. Мкр. Н. 7—8.
Напра́вити Cм. направляти.
Невдячниця, -ці, ж. Неблагодарная. Нащо ж, невдячнице, на льос нарікати? Чуб. V. 172.
Обплескати, -плещу, -щеш, гл. 1) Похлопать кругомъ рукою. Обплескала хліб долонею, а тоді і в піч посадила. 2) Оклеветать, обнести.
Попрощатися, -щаюся, -єшся, гл. Попрощаться. Ти б коня добув, до мене прибув, попрощався зо мною. Мет. 66. Поцілувались, попрощались. ЗОЮР. І. 73.
Потиль нар. = поти. Потиль не перестану, покиль не достану. Чуб. V. 225.
Учасний, -а, -е. Своевременный.
Фатка, -ки и фать, -ті, ж. = хватка. Браун. 14. Вх. Пч. II. 23.
Шевців, -цева, -ве Принадлежащій сапожнику. Желех.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВІДХВАЧУВАТИСЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.