Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

відучати

Відучати, -чаю, (-чую), -єш, сов. в. відучити, -чу, -чиш, гл. Отучать, отучить.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 232.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВІДУЧАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВІДУЧАТИ"
Вибель, -бля, м. Круглое бревно. Cм. вібляк, віблий.
Вибрехати, -ся. Cм. вибріхувати, -ся.
Виробити, -ся. Cм. виробляти, -ся.
Горі́ще нар. Выше. Їк узіли Мирін Штолу та з собов горіщ. ЕЗ. V. 34.
Наслатися, -шлю́ся, -шлешся, гл. Наслаться.
Нашептати Cм. нашіптувати.
Підстирити, -рю, -риш, гл. підсти́рила й мене стира! Дернула и меня нелегкая.
Пооблазити, -жу, -виш, гл. То-же, что и облізти, но во множествѣ.
Придихатися, -хаюся, -єшся, гл. Получать непріятный запахъ. Вода придихається.
Сваріння, -ня, с. = свар. Ум. сваріннячко. А я батенька не боюся, ні сваріннячка його. МУЕ. III. 139.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВІДУЧАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.