Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

швидкати

Швидкати, -каю, -єш, гл. Спѣшить. Чуб. VII. 576.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 489.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ШВИДКАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ШВИДКАТИ"
Груміча́ти, -ча́ю, -єш, гл. Сердито ворчать на кого (о человѣкѣ), побранивать. Їсть та й їсть та на нас ще грумічає, що не їмо. Грин. І. 33.
Двойча́тий, -а, -е = Двійча́стий. ЗОЮР. І. 263.
Доде́ржати, -ся. Cм. Додержувати, -ся.
Млина́рський, -а, -е. Мельничій.
Натиск, -ку, м. 1) Надавливаніе, натискиваніе. 2) Давка, толпа. Натиск такий, що й пройти не можна, свічки поставити. Канев. у.
Перебовком нар. Перезванивая, перезвономъ. Кобзо!... дзвониш перебовком стиха, мов мертвих хорониш. К. Дз. 210.
Підіпхнути Cм. підпихати.
Позаслинюватися, -нюємося, -єтеся, гл. Заслюниться (о многихъ).
Трухло, -ла, с. Порохно, вещество, превратившееся въ прахъ. Шейк.
Уранці нар. Утромъ. Хто звечора плаче, той уранці буде сміяться. Ном. № 5853.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ШВИДКАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.