Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

швиргонути

Швиргонути, -ну, -неш, гл. Однокр. отъ швиргати. Швырнуть, бросить. Мкр. Н. 31. Скинув з себе відлогу і швиргонув сторожам. К. ЧР. 403.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 489.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ШВИРГОНУТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ШВИРГОНУТИ"
Безпремінний, -а, -е. Непремѣнный.
Борошенний, -а, -е. Мучной. Левч. 72. Борошенна комора.
Дві́рня, -ні, ж. Дворня. Грин. І. 124. Деруть Рябка мов пір'я, на галас збіглась двірня. Г. Арт. (О. 1861. III. 82).
Держа́ння, -ня, с. 1) Держаніе. 2) Обладаніе, владѣніе.
Зги́блий, -а, -е. Погибшій.
Котуляти, -ля́ю, -єш, гл. = кутуля́ти. Мнж. 182.
Николаєць, -ла́йця, м. Раст. Eryngium planum. Лв. 98.
Поз'їзджатися, -джаємося, -єтеся, гл. Съѣхаться (о многихъ). Та поз'їзджались та пани, та стали сумувати. АД. II. 65.
Потопленик, потопляник, -ка, м. = потопельник. ЕЗ. V. 209. Камен. у.
Уділяти, -ля́ю, -єш, сов. в. уділити, -лю́, -лиш, гл. Удѣлять, удѣлить, дать. Бог нам дав, і людям вділяймо. Ном. № 4496. Моя ненько, моя матінко? Нащо ти мене нещасницю вродила, гірку долю вділила? Мил. 197. Кому ви (мати мертва) нас уручаєте, кому ви нас уділяєте? Мил. 200 Я й хату їм збудую, і города вділю, і поля дам. Г. Барв. 327. Почали вони з братом ділиться хазяйством і вділили дурневі коростявого бичка. Грин. І. 208.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ШВИРГОНУТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.