Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

швиргонути

Швиргонути, -ну, -неш, гл. Однокр. отъ швиргати. Швырнуть, бросить. Мкр. Н. 31. Скинув з себе відлогу і швиргонув сторожам. К. ЧР. 403.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 489.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ШВИРГОНУТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ШВИРГОНУТИ"
Атери́нка, -ки, ж. Родъ рыбы, красноперка. Новорос.
Багрий, -а, -е. Темнокрасный. Желех.
Зга́дка, -ки, ж. Воспоминаніе. Шевч. (КС. 1883. II. 407). Почали ми тиху розмову-згадування. МВ. ІІ. 179.
Коргіта, -ти, ж. Вырубленное съ корнемъ дерево, употребляющееся для постройки ґаляр. Вх. Зн. 28.
Надменши́ти, -шу́, -ши́ш, гл. Уменьшить, умалить.
Немрущий, -а, -е. = невмірущий.
Підданство, -ва, с. 1) Подданство. 2) Состояніе въ крѣпостной зависимости.
Пообсмоктувати, -тую, -єш, гл. Обсосать (во множествѣ).
Ужиткування, -ня, с. Употребленіе, извлеченіе пользы. Желех.
Шестина, -ни, ж. Шестая часть. К. Дз. 102. Ум. шести́нка.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ШВИРГОНУТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.