Брилець, -льця, брилик, -ка, бриличок, -чка, м. Ум. отъ бриль.
Відліплювати, -люю, -єш, сов. в. відліпити, -плю, -пиш, гл. Отлѣпливать, отлѣпить.
Гикання, -ня, с. Иканіе.
Да́ра 1, -ри, ж. = Дар. Що сьому паняті за дару дати?
Дму́хання, -ня, с. 1) Дутье. 2) Пыхтѣніе.
Погнутися, -гну́ся, -гне́шся, гл. Погнуться. Столи його погнулись від м'ясива.
Позапитувати, -тую, -єш, гл. Спросить (многихъ).
Турити, -рю, -риш, гл. Гнать. Ігнатко безп'ятко з гори свині турить.
Хилитися, -люся, -лишся, гл.
1) Клониться, наклоняться, склоняться. Не рад явір хилитися — вода корень миє. Мій таточку, мій ріднесенький! до кого ж ми будемо тулиться й хилиться?
2) — під ко́го. Быть покорнымъ кому, быть подъ чьей властью. Під мене хиляться і добрі, й злющі.
Челядин, -на, об.
1) Взрослый сынъ, взрослая дочь. Бо чумак, бо чумак, бо чумацька дитина, — на те й мати вродила, щоб дівчина любила хорошого челядина. Да молодая дівчинонька челядин да вирвала орішечок як один. Вона Ті да й уродила — хорошого челядина.
2) = челядник.
