Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

шворінь

Шворінь, -рня, м. 1) = швірень. Рудч. Чп. 249. Чуб. VII. 402. 2) Часть ткацкаго станка. Cм. верстат. Вас. 165.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 490.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ШВОРІНЬ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ШВОРІНЬ"
Бурсуватися, -суюся, -єшся, гл. Барахтаться, въ борьбѣ возиться. Вони почали бурсуватись — то в шутку, а то вже і навспрашки. Новомоск. у.
Верходуб, -ба, м. Раст. Laserpitium latifolium. Лв. 99.
Вигаптовувати, -вую, -єш, сов. в. вигаптувати, -тую, -єш, гл. Вышивать, вышить золотомъ, серебромъ. Я вишию-вигаптую чумаку рукавця. Рудч. Чп. 26.
Жи́гавка м жи́галка, -ки, ж. Крапива, Urtica dioica, — urens. ЗЮЗО. І. 140. Вх. Пч. I. 13. Жигалков напарена. Гол. IV. 530.
Ма́ковиця, -ці, ж. Вершина купола церкви, вершина горы. Гол.
Нави́воріт нар. Наизнанку, навыворотъ.
Надвози́ти 2, -вожу́, -везе́ш, гл. Свезти часть чего. Уже надвозили трохи жита з лану.
Розмазуватися, -зуюся, -єшся, сов. в. розмазатися, -жуся, -жешся, гл. Размазываться, размазаться.
Стелина, -ни, ж. Доска въ потолкѣ. КС. 1901. II. 131. Ум. стелинка, стелиночка. Мет. 198.
Ухабнути, -ну, -неш, гл. Стащить, украсть. Мнж. 193.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ШВОРІНЬ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.