Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

штиря

Штиря, -рі, ж. Безплодная овца. Зеньк. у. Вас. 198. Гляну яром по долині — то ж моя биря, то ж моя штиря. Чуб. V. 1172.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 514.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ШТИРЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ШТИРЯ"
Безздоровний, -а, -е. Болѣзненный, хилый, не имѣющій здоровья, безсильный. Таке безталанне та безздоровне. Чигир. у. Вона така безздоровна: ніякої роботи важкої не може робити. Козелец. у.
Бурса, -си, ж. 1) Низшее духовное училище, бурса. 2) Стадо, куча (животныхъ). Бурса гусей. Камен. у. Від Різдва до Водохрища вовки бурсами бігають, лютують. Подольск. г. 3) Толпа, гурьба, группа, партія. Бурса йде якихсь харцизяк. О. 1861. XI. 8. Чимала бурса косарів пішла, — чи не на Дін. Полт. Аж он одна бурса ходе по житах, а ото друга — жита оглядають. Канев. у. За панів було як повтікають хлопці од некруцтва у ліс та зберуться у бурсу, то вже ж їх тоді ніхто не візьме. Камен. у.
Воро́б'я, -б'я́ти, с. 1) = Гороб'я. 2) Маленькій ребенокъ (шутливо-ласкательное). Ум. Вороб'я́тко. А старая єго мати на кріселку сидить, маленькоє вороб'ятко на руках держить. Гол. І. 116.
Звіри́ний, -а, -е. Звѣриный. Не наділив його умом звіриним. К. Іов. 89.
Земозелець, -льця, м. Раст. Chelidonium majus. Лв. 97.
Злегчи́тися, -чу́ся, -чи́шся, гл. Освободиться отъ бремени, родить. Я бачив, що вона була важкою, а тепер злегчилася, стала вже порожня. Новомовк. у. ( Залюбовск.).
Обсмолюватися, -лююся, -єшся, сов. в. обсмолитися, -лю́ся, -лишся, гл. Осмаливаться, осмолиться.
Окручуватися, -чуюся, -єшся, сов. в. окрути́тися, -чуся, -тишся, одн. в. окрутну́тися, -ну́ся, -не́шся, гл. = обкручуватися, обкрутитися, обкрутнутися. Окрутнувся двічи, тричи. Маркев. 71.
Переговоряти, -ря́ю, -єш, сов. в. переговори́ти, -рю́, -риш, гл. 1) Повторять, повторить сказанное. Та моє ділечко переробляють, та моє словечко переговоряють. Мил. 202. 2) Осиливать, осилить въ разговорѣ. Не говоріть, що він — «жива премудрість, хиба сам Бог його переговорить». К. Іов. 70. Тебе, дівчино, як я бачу, і за рік не переговориш і за два не переслухаєш. МВ. І. 39. 2) Только сов. в. Проговорить, сказать. Чуб. II. 47. Він отто переговорив та й край, — більш нічого й не промовив. Верхнеднѣпр. у. Як переговоримо свої речі, дак і ти скажи що. Г. Барв. 328.
Різничка, -ки, ж. Жена мясника.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ШТИРЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.