Бог, -га, м. 1) Cм. біг, бога. 2) Рѣка: Южный Бугъ. Ой за Богом, за рікою, при турецькій гряниці, там стояли пікинери.
Валок, -лка, м. 1) Ум. отъ вал. 2) Часть граблей, на которой укрѣплены зубья. 3) Брусъ бороны, въ который вставлены зубья. 4) Часть ткацкаго снаряда шпурів. 5) Часть друлівника. 6) Часть мотовила. 7) = вал 4. Ополудні гребли сіно і в волочки клали щільно. Ум. валочок. 8) = качалка 1. Тісто роскачують валком.
Випрохати, -ся. Cм. випрохувати, -ся.
Випуст, -ту, м. Мѣсто возлѣ села, куда выпускаютъ скотъ. У самбурців великий випуст, а у нас ніде скотині попастись, як не на толоці.
Вирлатий, -а, -е. О глазахъ: выпученный. Очей страшних, вирлатих, товстобрових.
Водний, -а, -е. Водяной. Чоловік гордий, як пузирь водний.
Габовий, -а, -е. Сдѣланный изъ бѣлаго сукна габи. Рукавичейки габові.
Жарт, -ту, м. Шутка. З жарту і біда часом буває. Як не прийме Бог гріха за жарт, то буде шелесту багато. Смішками та жартами і одмовилась, а правди не сказала. каза́ти на жарт, жа́ртом. Говорить въ шутку, шутя. Да я жартом на вас казав, а ви справді подумали. Чи ти жартом, чи навспражки так говориш? Не в жарт. Не на шутку. Деякі тужать не в жарт. Ум. жа́ртик.
Ізт.. = іст... Cм. ст.
Нешпетний, -а, -е. Изрядный. Один був Турн царьок нешпетний.
