Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

зябра

Зябра, -бер, ж. мн. 1) Жабры. 2) Крючья в остях. Шух. І. 223.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 191.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗЯБРА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗЯБРА"
Баркицнути, -ну, -неш, гл. = беркицьнути.
Біловерба, -би, ж. Раст. Salix alba L. Вх. Зн. 3.
Завікува́ти, -ку́ю, -єш, гл. Остаться навѣки, навсегда, закончить жизнь. Не вернусь уже на свої краї, тут уже десь завікую. В покритках мабуть вона й завікує. Харьк.
Капирь, -ря, м. Мужикъ? А шо ви капирі, чи запорожці? Мирг. у. Слов. Д. Эварн.
Клинок, -нка, ж. Ум. отъ клин. = клинець 1, 3. Чуб. VII. 432. Забивають з осики клинком. Сніп. 160. Канчук (висить) на клинку! Гол. III. 310.
Мени́нниця, -ці, ж. Именинница.
Обидва числ. Оба. Бігли ж обидва разом. Єв. І. XX. 4. Дивись в обидва й прислухайся обома. Волосний писарь і канцелярист Скоробреха, як кажуть, жевжики обидва. Котл. Н. П. 350.
Одинюсінький, -а, -е. Единственный, совершенно одинъ. Один одинюсінький був син — і того узяли.
Покарбуляти, -ля́ю, -єш, гл. Бросить палку такъ, чтобы она пошла колесомъ, ударяясь о землю то однимъ, то другимъ концемъ (въ игрѣ въ плаз). Желех.
Торсати, -саю, -єш, гл. Трясти, двигать, толкать, дергать. Не торсай столом, бо я на йому пишу. Сквир. у. Взяла ту прислужницю та й пхнула. Ваба то і вгледіла: «Що це ти її торсаєш»? Чуб. II. 31.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗЯБРА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.