Бідкувати, -ку́ю, -єш, гл. Печаловаться о комъ, о чемъ. А той щедрий та роскішний все храми мурує, та отечество так любить, так за ним бідкує. Ой не плач же, любко люба, та не бідкуй, бідко.
Голоколінець, -нця и голоколінок, -нка, м. = голодранець. Пани ж наші, пани голоколінці! Як ми в шинк, то й ви навздогінці. Дайте сьому голоколінку, хоч із хліба скоринку. Ум. голоколінчик.
Гуз, -за, м. = Гудзь. Ум. Гузик.
Повалитися, -лю́ся, -лишся, гл. Повалиться, свалиться, упасть. Як брат пива да й напився, по конику повалився. У свого кума Хмельницького дорогого напитку напився, у його долі спать повалився. У ніженьки повалилась. А то я як черкну його ножем по горлу, то він так і поваливсь.
Приплітати, -та́ю, -єш, сов. в. приплести, -плету́, -те́ш, гл. Приплетать, приплесть. Ой там моя хатонька край води з високого дерева лободи. — А я ж к тому сінечки приплету з високого дерева черету.
Рибоїд, -да, м. Черный аистъ, Ciconia nigra.
Секстерень, -ня, м. Тетрадь.
Скиглити, -глю, -лиш, гл. Визжать, стонать, плакать, издавать жалобные звуки. Скиглить, мов кривий цуцик. Чайка скиглить, літаючи, мов за дітьми плаче. Сови та пугачі скиглили, пугикали. Не скигли, бо ти всіх побудиш.
Тарахкотіти, -чу́, -ти́ш, гл. = тарахкотати.
Шквиря, -рі, ж. Снѣгъ съ вѣтромъ. У полі така шквиря, що й їхати не можно, не то йти. Ось як воно співається!... Не так як ти, мов коза в шквирю. Під дощ, під сніг, під шквирю.
