Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

зятенько

Зятенько, -ка и зя́течок, -чка, м. Ум. отъ зять.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 191.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗЯТЕНЬКО"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗЯТЕНЬКО"
Безличний, -а, -е. Безстыжій, неприличный. Шейк.
Відгоріти Cм. відгоряти.
Вольність, -ности, ж. 1) Свобода, вольность. Левиц. Пов. 135. Служба вільности не тратить. Ном. № 10348. У вольності хоч віку дожити. КС. 1883. І. 44. Вольність народня. К. ЦН. 242. вільности вживати, заживати. Пользоваться свободой. У нас невірні вольности вживають більш, ніж у вас. К. МБ. XI. 153. Волю ся в річці напити, але вольности зажити. Гол. ІІІ. 344. 2) мн. вольности. Запорожскія земли. КС. 1883. IV. 769.
Замасти́ти Cм. замащувати.
Зарі́ння, -ня, с. = зарінок. Желех.
Зятько, -ка, м. ласк. отъ зять. Укрийсь, зятьку, укрійсь та на негоді не мочись. Грин. III. 498.
Несміливість, несмілість, -ости, ж. Несмѣлость. Казав Василь, задихаючись од несмілости. Кв. І. 21.
Опернатіти, -тію, -єш, гл. 1) Опериться. 2) Переносно: сдѣлаться зажиточнымъ. Іван був попереду вбогий, а тепер опернатів: уже й волів пара й корова й овечата. Волч. у.
Праотець, -тця, м. Праотецъ. Гн. І. 10. паші праотці на тебе уповали. К. Псал. 50.
Сплакнути, -кну, -неш, гл. Всплакнуть.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗЯТЕНЬКО.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.