Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

зяб

Зяб, -би Пахоть на зиму, поле, вспаханное осенью подъ яровой хлѣбъ. На зяб орати. Вас. 196. Скільки ви запорали поля торік? — Вісім десятин толоки та вісім на зяб на овес. Г. Барв. 306.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 191.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗЯБ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗЯБ"
Білогрудик, -ка, м. Ум. отъ білогруд.
Бісяка, -ки, м. Ув. отъ біс.
Вихватити, -ся. Cм. вихвачати, -ся.
Леле́чка, -ки, м. Ум. отъ лелека.
Надрива́тися, -ва́юся, -єшся, сов. в. надірва́тися, -ву́ся, -вешся, гл. Надрываться, надорваться.
Обпіратися I, -ря́юся, -єшся, сов. в. обпе́ртися и обіпертися, обіпруся, -решся, гл. Опираться, опереться, упираться, упереться.  
Позагівляти, -ля́ємо, -єте, гл. Заговѣться (о многихъ).
Позурочувати, -чую, -єш, гл. Сглазить (многихъ). Дітей мені позурочувала. Богодух. у.
Склонити, -ся. Cм. склоняти, -ся.
Фіндюрка, -ки, ж. Потаскуха. Фіндюрки щоки підправляли. Котл. Ен. V. 21.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗЯБ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.