Вулиця, -ці, ж. 1) Улица. 2) Мѣсто, гдѣ собираются парни и дѣвушки для пѣнія, игръ, танцевъ. В мене ненька нерідная, мене на вулицю не пускає. Ум. Вуличка, вуличенька, вулонька. Тіснії вуличеньки, тіснії.
Де́нежка, -ки, ж. Деньга, 1/4 коп. Хоч денежка в кармані та на сто рублів чвані.
Каблі, -лів м., мн. Вилы съ тремя остріями.
Обгольня, -ні, ж. Дубовая колода, обрѣзанная въ формѣ дуги, на которую пригоняютъ распаренное дерево для дуги.
Одомаш, -ша, м. = могорич.
Пронести, -ся. Cм. проносити, -ся.
Рум'янитися, -нюся, -нишся, гл. Краснѣть, рдѣть. Личко рум'яниться.
Сидушка, -ки, ж. Маленькій стулъ съ засовомъ спереди, въ который, садятъ дітей, начинающихъ сидѣть.
Хрещений, -а, -е. 1) Крещеный. Нехай Бог милує всякого хрещеного. въ смыслѣ: христіанскій. Гамалія по Скутарі — по пеклу гуляє, сам хурдигу розбиває, кайдани ламає. «Вилітайте, сірі птахи, на базарь до паю!» Стрепенулись соколята, бо давно не чули хрещеної тії мови. 2) Крестный. Та ти ж мені хрещений батько. А мені хрещена мати лиштву вишивала.
Чорна, -ної, ж. Кутузка. Обізвався, що (сільський) голова не до діла каже, а той зараз і гукнув: «У чорну його!» Десятники повели усіх у чорну.
