Ли́джа, -жі, ж. Раст. Ситникъ, Juncus.
Накри́кувати, -кую, -єш, сов. в. накри́кнути, -кну, -неш, гл. Дѣлать, сдѣлать удареніе на словѣ, выкрикивать, выкрикнуть слово. — Час їхати! — Та вона ж голодна, серце... Дивись, як змерзла! — Я змерзла, я, я! — та так уже на те я накрикує.
Орлонько, -ка, м. Ум. отъ орел.
Покрагати гл. = покраяти.
Роздоюватися, -ююся, -єшся, сов. в. роздоїтися, -доюся, -їшся, гл. О коровѣ: начать хорошо доиться, когда вымя отъ доенія сдѣлается болѣе мягкимъ. Поки роздоїться корова, то туга на доїння.
Совати, -ваю, -єш, гл. Совать, двигать.
Хибатися, -баюся, -єшся, гл. Колыхаться, колебаться, шататься. Хибається віз. Чайчиха коло печі, як мара, хибається, робить.
Цілісінький, -а, -е. Цѣлехонькій. Ходив сердега цілісінький день. Та перед тобою ж цілісіньке озеро, — чому ти не п'єш?
Шануватися, -нуюся, -єшся, гл. Вести себя хорошо, уважать себя. Хто шанується, і люде того шанувать будуть. Чому не Маруся, аби шанувалась.
Щелепа, -пи, ж. Челюсть. Він йому розбив голову — ударив кінською щелепою. Як не перестанеш лаяться, до я тобі щелепи роздеру.
