Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

зшукувати

Зшукувати, -кую, -єш, сов. в. зшукати, -ка́ю, -єш, гл. Отыскивать, отыскать предметы, находящіеся въ разныхъ мѣстахъ. Аф. 463. Зшукую овець, що пастухи порозгублювали.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 190.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗШУКУВАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗШУКУВАТИ"
Блідота, -ти, ж. Блѣднота, блѣдность.
Видимання, -ня, с. Выдуваніе.
Гирмота, -ти, ж. Стукъ, грохоть. Вх. Лем. 403.
Гороши́на, -ни, ж. Горошина. Котилася дорогою біла горошина. Чуб. ІІІ. 176. Ум. Гороши́нка. Рудч. Ск. II. 94. Гороши́ночка. Г. Арт. (О. 1861. III. 95).
До-Щер́ця нар. До дна, до остатка. До-щерця повибірали воду в колодязі. Харьк. І що взнаю, добродії, все до-щерця роскажу. Сніп. 107.
Лизу́н, -на, м. 1) Лижущій. 2) Подлиза, льстецъ. Стали мужики лизуни добриться до панів. Волч. у. 3) Миѳическое существо, въ образѣ большого звѣря, живущее въ лѣсахъ и пожирающее людей. Чуб. І. 193.
Проячати, -чу́, -чи́ш, гл. Прокричать (о лебедѣ).
Розшулічити, -чу, -чиш, гл. Разобрать, понять. Черк. у. Насилу я розшулічив, де їй край. Верхноднѣпр. у. Вештався Петро, поки не розшулічив головою, що нема чого й вештатись.
Скітити, -чу, -тиш, гл. Расточить, потратить. Угор.
Черть! меж., выражающее ударъ, хвать. Черть в писок! Вх. Зн. 80.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗШУКУВАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.