Вузлик, -ка, м. 1) Ум. отъ вузол. 2) Комокъ сбившейся глины. Глину на горшки треба розміщувать, бо в ній є вузлики, — так як камінці. Ум. вузличок.
До́пуст, -ту, м. Попущеніе, допущеніе. Перш було, як ідуть некрути, а просто їх жид їде: взяли роспрягли коней і віз перевернули й пропало. От який допуст був.
Зака́заний, -а, -е. Запрещенный, заповѣдный.
Зві́л, зволу, м. 1) = зво́лення. 2) До зволу, по зволу. Сколько угодно. Взялися їсти 1 запивати, варенухи-веселухи довелось до зволу, три глеки її стояло рядом поверх полу. Гуляв по зволу, веселився.
Невіра, -ри, об. 1) Недовѣрчивый. 2) Невѣрующій, атеистъ. 3) Невѣрный, не христіанинъ. Та добре було, та добре було та під Турчином жити, та як же нам, запорозцям за невіру служити? Ця, бачте, невіра то й темниці доладу не вміє змурувати, — не то що ми, християне. 4) Недовѣріе. До панів народ має давню историчну невіру. Ум. невіронька.
Обгуркати, -каю, -єш, гл. Обвалить, оббить, производя ударами сотрясеніе. Та ще тут буде роботи (стіни обмазувати) скрізь, бо як почнуть бляхарі свою роботу, то геть обгуркають не то в середині — і з окола.
Пропхнути, -ну́, -не́ш, гл. = пропхати.
Прохвостиця, -ці, ж. = прочуханка. Пішла біда до Лохвиці, і там дано прохвостиці.
П'яніти, -ні́ю, -єш, гл. Пьянѣть. Він швидко п'яніє: дві чарки випив, то вже й п'яний.
Чортя, -тяти, с. = чортеня. Вибігло чортя і озирається.
