Бовт, -та, м.
1) Ботъ, ботало, снарядъ, которымъ вспугиваютъ рыбу: длинный шесть, на концѣ котораго прикрѣпленъ полый внутри конусъ со срѣзаннымъ верхомъ, — отъ удара въ воду этимъ конусомъ получается сильный звукъ. Иногда вмѣсто конуса просто утолщеніе на концѣ шеста. Закинув рибалка сітку.... і почали бовтами полохати рибу. Вдарю бовтом раз і вдруге, сонну рибу сполохну.
2) Палка, лопатка для мѣшанія растворенной извести (у каменщиковъ) или жидкости для дубленія кожи (у кожевниковъ).
Засади́ти Cм. засаджувати.
Збо́їни, -їн, ж. мн. Мелко перебитая солома.
Камилавка, -ки, ж. Камилавка. Кафедральний протоєрей високий, чорний і чорнявий, з високою камилавкою на голові.
Намага́ти, -га́ю, -єш, гл. 1) Стремиться къ чему-либо, порываться. Через гору високую вітрець шмагає. 2) Одолѣвать. Сидить Маруся край оконечка, сон її намагає.
Оглашатися, -шаюся, -єшся, сов. в. огласи́тися, -шуся, -сишся, гл. = оголо́шуватися, оголоситися. Огласився дуже жіночий плач, народ загомонів.
Пахмурний, -а, -е. Пасмурный. Темна та пахмурна із неба зслизла чорна ніч.
Русявий, -а, -е. Свѣтлорусый, блондинъ. Стоїть дівок, як ярок, то чорняві, то русяві.
Святиця, -ці, ж. Святая, угодница божія. Свята святиця, небесна цариця.
Столичний, -а, -е. Столичный.
