Доро́дний, -а, -е. = дорідний 2.
Жеб, же́би, сз. 1) = щоб. Чоловік не ангол, жеб не согрішив. Немає злого, жеби на добре не вийшло. 2) Если-бы. Жеби, вибачайте, свині роги, то б усіх поколола.
Мо́рква, -ви, ж. 1) Морковь, Daucus Carota L. Унадився, як свиня у моркву. хатня морква. Ссора домашняя между мужемъ и женой. А там купами капуста, буряки, морква огородня, а хатньої наші жінки не продають, держать про нужду на нашу голову... цур їй! моркву скромадити, стругати кому. Ссориться (о домашнихъ, преимущественно о женѣ съ мужемъ). 2) гадюча морква. Раст. Peucedanum Oreoselinum Moench. Ум. мо́рківка.
Погосподарювати, -рюю, -єш, гл. Похозяйничать. Була дочка, оддали заміж, та не довго й погосподарювала — вмерла.
Поперебуватися, -ва́ємося, -єтеся, гл. Перемѣнить обувь (о многихъ).
Порохнавіти, -вію, -єш, гл.
1) Истлѣвать, обращаться въ труху.
2) Обращаться въ пыль. Земля порохнавіє.
3) Гнить. У чоловіка зуби порохнавіють.
Рудь, -дя, м. = рудько. А ти, котку-рудю, та вимети грубу.
Соромітниця, -ці, ж. Безстыдница. За те ми не ймемо віри, шоб оце така, мовляв, соромітниця, всьогосвітня ледащиця та переставила свою натуру.
Увезти, -ся. Cм. увозитися.
Хода, -ди, ж.
1) Шагъ, ходъ. Як іти доброю ходою, то воно й недалеко здається. Ішов він.... тихою ходою. Ідуть собі за ним тихенькою ходою. їхати ходою. Ѣхать шагомъ. Замовк, зажурився, поїхав ходою.
2) Походка, поступь. Старости гукнули: «а подай нам, дівонько, води, побачимо твоєї ходи». Гарна у коня хода.
