Буґа, -ґи, м. = бугай і. Вх. Пч. II. 5.

Виходити 1, -джу, -диш, сов. в. вийти, -йду, -деш, гл. 1) Выходить, выйти изъ чего, откуда, куда. Вийди, вийди, мила. з хати. Мет. 10. В панські ворота широко ввійти, та узько вийти. Ном. № 1208. І виходила до його вся земля. Єв. Мр. І. 5. Чоловік і жінка вийшли у поле жать. Рудч. Ск. І. 11. Як вийшла воля, дак мене ніхто й не наймає. Г. Барв. 315. — з чого. Стать выше, перерасти. Я вже вийшла з того, щоб мене лаяти. Лебед. у. — з грошей. Падать въ цѣнѣ. Кінь молодий у гроші йде, а старий виходить. Ном. № 10230. не виходити з горілки. Быть постоянно пьянымъ. До самого дівич-вечора я з горілки не виходила. О. 1862. VII. — у дорогу. Выходить, выйти въ путь. Ой уже син, син Гавриленко у дорогу виходить. Рудч. Чп. 32. — у пани, міщане и пр. Дѣлаться бариномъ, мѣщаниномъ и пр. Силкуються вийти або в міщанство, або в панство. О. 1862. ІІІ. 79. — на що, кого: ви́йти на добре, на зле. Окончиться благополучно, хорошо, неблагополучно, нехорошо. Трудно, аби на добре вийшло, що із злих рук прийшло. Ном. № 2876. ви́йде на наше. Будетъ по нашему. Ном. № 1069. воно все на одно вийде. Одно и то же будетъ. Св. Л. 129. ви́йти на кого. Сдѣлаться чѣмъ. Вони.... виходять на попа без ніякої науки. Св. Л. 130. ви́йти за кого, — заміж. Выйти замужъ за кого. Як вийду за тебе, — зостанусь нещасна. Мет. 48. Вийшла заміж — як за стінку засунулась. МВ. І. 2) Всходить, взойти Ой вийду я на шпилечок та гляну я на долину. Мет. 80. 3) Происходить, произойти. Од того вихор вийшов, що як Сатанаїл виніс землю з води, то вода зверху замерзла. Чуб. І. 35. 4) Выходить, выйти, оказаться, быть. Сам чорт не пізна, яка з дівчини вийде молодиця. Ном. № 9000. 5) О времени: исполняться, исполниться, истечь. Рік виходить. Рудч. Ск. І. 65. Виходить і другий год. Рудч. Ск. II. 109. Йому ще й года не вийшли женитись. Г. Барв. 475. 6) Обходиться, обойтись, стоить. Ця керсетка мені чотирі з половиною вийшла: три з половиною за набор та карбованець за пошиття. Черн. у.

Відсапати Cм. I. відсапувати.

Кляпа, -пи, ж. Старая корова. Вх. Лем. 425.

Матерюва́ти, -рю́ю, -єш, гл. Быть посаженной матерью. Черк. у.

Мо́чар, -ра, м. Топь, низменное съ подпочвенной водой мѣсто. Через мочар до мене йти. Канев. у. На мочарі вівці ходять. Канев. у. Рузя... трохи не загрязла на мочарі. Левиц. І. 305.

Наси́пчасто, нар. Насыпано обильно. Як насипчасто, то й накипчасто. Ном. № 12309.

Прирівнювати, -нюю, -єш, сов. в. прирівняти, -ня́ю, -єш, гл. Сравнивать, сравнить. Ном. № 1300. Не хочу я ні кого прирівняти, звиняйте, до свині. Гліб. Прирівняв кішку до собаки. Ном. № 7929.

Розлізтися Cм. розлазитися.

Шваля, -лі, ж. 1) Швея, вышивальщица. Шух. І. 154. Я шваля з Вильбова, приїхала до свого двора. Мет. 197. 2) Бревно, разрѣзанное вдоль. Вх. Лем. 484.