Вигнітити Cм. вигнічувати.
Загодо́вувати, -вую, -єш, сов. в. загодува́ти, -ду́ю, -єш, гл. 1) Начинать въ первый разъ что-либо ѣсть. Як що уперве (того року) починають їсти (курча, яблуко, огірок), то перегинають за голову руку і загодовують отак: «нова новина, щоб не болів ні живіт, ні голова» (і тоді їдять). 2) Начинать откармливать.
Занузда́ти, -да́ю, -єш, гл. Взнуздать. Кінську голову найди та й ту зануздай.
Зужиткувати, -ку́ю, -єш, гл. Потребить, израсходовать.
Кардовник, -ка, м. Раст. Sparganium simplex L. и Sparganium ramosum L.
Невмірайко, -ка, м. = невмірака.
Оніміти, -мі́ю, -єш, гл.
1) Онѣмѣть. І язик мій оніміє.
2) Умолкнуть. Замовкли гармати, оніміли дзвони.
Посолоніти, -ні́ю, -єш, гл. Сдѣлаться болѣе соленымъ. Посолонів борні.
Ряднина, -ни, ж. То-же, что и рядно, но плоховатое. Лежить Ганна на старій дрантині, прикрита старою драною рядниною. Гей було їй сорочки не дати, було обвертіти в подрану ряднину.
2) Одежда изъ плохой грубой ткани. Ти в мами ходиш в грубій ряднині, а в нас будеш ходити в синілі кармазині. Ум. ряднинка.
Шавкати, -каю, -єш, гл. Ѣсть, издавая обычные при ѣденіи звуки. Ти собаку в хату впустила, чи що? Хто се тут шавкає?
