Заспоко́ювати, -ко́юю, -єш, сов. в. заспоко́їти, -ко́ю, -їш, гл. Успокаивать, успокоить. Ой ти вміла заспокоїть лякане серденько. Галя його заспокоювала, голубила.
Мо́да, -ди, ж. Мода; обычай. Що за мода, що за мода — всі шапки рогачки. Чорт плаче, що моди не настаче. Купіть мені, бабусічко, по новій моді убрань хороших. У мене нема тієї моди, щоб по обіді спати лягати. брати на моду. Брать за образецъ.
Невольний, -а, -е. = невільний.
Нільга нар. Нельзя. Одно я серце маю, — нільга ним ділиться.
Оповідати, -да́ю, -єш, гл. Разсказывать, повѣствовать. До серця твого будуть казати і жаль правдивий оповідати. Апостоли оповідали йому, що творили.
Плутощі, -щів, мн. = плутня 2.
Почеркнутися, -ну́ся, -не́шся, гл. Коснуться, задѣть. Через тин утікав та й не почеркнувся.
Приправити Cм. приправляти.
Тітуньця, -ці, ж. Ум. отъ тітуня.
Хрещений, -а, -е. 1) Крещеный. Нехай Бог милує всякого хрещеного. въ смыслѣ: христіанскій. Гамалія по Скутарі — по пеклу гуляє, сам хурдигу розбиває, кайдани ламає. «Вилітайте, сірі птахи, на базарь до паю!» Стрепенулись соколята, бо давно не чули хрещеної тії мови. 2) Крестный. Та ти ж мені хрещений батько. А мені хрещена мати лиштву вишивала.
