Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

паровик

Паровик, -ка, м. Паровикъ.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 97.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПАРОВИК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПАРОВИК"
Де́нечко, -ка, с. Ум. отъ дно.
Ді́сний 2, -а, -е = Дійсний.
Заги́бок, -бку, м. = загиб. Вх. Зн. 18.
Отерхати, -ха́ю, -єш, гл. Навьючить. (Гуцульск.).
Охаюватися, охаююся, -єшся, сов. в. охаятися, -хаюся, -єшся, гл. Прибираться, прибраться, привести въ чистый и опрятный видъ. Сим. 129.
Перелаз, -зу, м. 1) Мѣсто, гдѣ перелѣзаютъ черезъ плетень. Ой так не гаразд, низький перелаз; а ви, хлопці, не ходіть, перелазу не робіть. Чуб. V. 1128. 2) Раст. Brionia alba. Лв. 97. Cм. переступ. Ум. перелазок. Ном. № 13129.
Повторне нар. Вторично. О. 1862. IV. 2.
Пропадати, -да́ю, -єш, сов. в. пропасти, -паду́, -деш, гл. 1) Пропадать, пропасть, исчезать, исчезнуть. Що з воза впало, то пропало. Ном. Город Буша зовсім з людьми пропав. Стор. МПр. 162. Згадай лихо — то й байдуже, минулось, пропало. Шевч. 34. 2) Погибать, погибнуть; издыхать, издохнуть. Не спитаю, щоб не знали, за що пропадаю. Шевч. 175. Хто що кому винен, най пропаде з світа. Чуб. Дай чого їсти, а то пропаду з голоду. Рудч. Ск. І. І. Вовки як ухопили тут вовка, розірвали і пропав бідний. Рудч. Ск. І. 6.
Уповзати, -заю, -єш, сов. в. уповзти, -зу, -зеш, гл. Вползать, вползти.
Упорожні нар. Порожнемъ. З нічим до млина, впорожні додому. Ном. № 7132.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПАРОВИК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.