Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

відгоріти

Відгоріти Cм. відгоряти.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 209.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВІДГОРІТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВІДГОРІТИ"
Видути Cм. видимати.
Мату́ла, -ли, ж. Вся сѣть невода, кромѣ матні. Браун. 9.
Насупонитися, -нюся, -нишся, гл. = насупитися. Насупонивсь як той сим. Ном. № 3374.
Натрапляти, -ля́ю, -єш, сов. в. натрапити, -плю, -пиш, гл. Попадать, попасть на что, находить, найти, наталкиваться, натолкнуться; встрѣчать, встрѣтить. Натрапила коса на камінь. Ном. № 4142. Пришили вони в село да й натрапили як раз на того діда. ЗОЮР. II. 21. Ми сміялись із радощів, що натрапили таких гарних людей. Г. Барв. 43.
Новоженець, -нця, м. Новобрачный.
Обіймище, -ща, с. Обхватъ. Такі дуби верш, що по півтора обіймища. Рудч. Ск. II. 106.
Прогрімотати, -чу́, -чеш, прогрімоті́ти, -чу́, -ти́ш, гл. = прогрімати.
Темнина, -ни, ж. Темнота. О. 1862. II. 55.
Уминати I, -наю, -єш, сов. в. ум'яти, умну, -неш, гл. 1) Выминать, вымять, измять, умять. 2) Уплетать, уплесть. Так уминає, що аж за ушима лящить. Грин. І. 125. Лев уминав за сніданням ягня. Гліб. Сижу собі в кінці стола, курча уминаю. Чуб. V. 655. Не журиться Антін об тім: батько вмірає, а він блина вминав. Ном. № 4997.
Усмоктуватися, -туюся, -єшся, сов. в. усмоктатися, -кчуся, -чешся, гл. 1) Всасываться, всосаться. 2) Вваливаться, ввалиться. Худа, щоки усмоктались у середину. Мир. ХРВ. 180.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВІДГОРІТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.