Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

відгонити

Відгонити, -ню, -ниш, гл. 1) = відганяти. 2) Отдавать, припахивать. Вода чимсь одгонить. Кролев. у. Чим наївся, тим і відгонить. Нѣжин. у. На сім дворищі.... від усього пусткою відгонить. Св. Л. 310. Місцина справді стала пустирем одгонити. Мир. ХРВ. 24.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 209.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВІДГОНИТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВІДГОНИТИ"
Безчестя, -тя, с. Безчестіе, посрамленіе. К. Бай. 114. Лучче честь, ніж безчестя. Ном. № 4445. Нехай вона заплатить за безчестя. Кв. Селу безчестя не роблять. Котл. Ум. безчестячко.
Довіря́ння, -ня, с. Довѣріе.
Дошука́тися Cм. дошукуватися.
Зги́бель, -лі, ж. Погибель.
Недряпуха, -хи, ж. = нечоса? Там дівчина нетьопуха запаску згубила: нетьопуха, недряпуха, нерублені поли. Мил. 77.
Очапатися, -паюся, -єшся, гл. Придти въ сознаніе. Поклали сторч головою в сніг, і через кільки часу я (п'яний) очапався. Грин. II. 178.
Поклонець, -нця, м. = поклін. Сирітка кинулась до ніг, поклонці тричі положила. Мкр. Г. 35.
Пороскладати, -да́ю, -єш, гл. То-же, что и роскласти, но во множествѣ.
Синета, -ти, ж. Темный лѣсъ. Желех. Ой на горі синета. Гол. III. 244.
Спричинитися 1, -нюся, -нишся, гл. Помѣшаться, сойти съ ума. Хай вона спричиниться! Ном.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВІДГОНИТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.