Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

уминати I

Уминати I, -наю, -єш, сов. в. ум'яти, умну, -неш, гл. 1) Выминать, вымять, измять, умять. 2) Уплетать, уплесть. Так уминає, що аж за ушима лящить. Грин. І. 125. Лев уминав за сніданням ягня. Гліб. Сижу собі в кінці стола, курча уминаю. Чуб. V. 655. Не журиться Антін об тім: батько вмірає, а він блина вминав. Ном. № 4997.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 337.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "УМИНАТИ I"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "УМИНАТИ I"
Берегулька, -ки, ж. Ум. отъ берегуля.
Гребі́нниця, -ці, ж. Самое толстое полотно. Подольск. г.
Доколі́нниці, -ниць, ж. мн. Родъ длинныхъ чулокъ у гуцуловъ. Гол. Од. 72.
Леда́й I = леда. Ой благодарю Тебе, Господа милосердного, а що не ледай-кому моя худоба буде доставати. АД. I. 253.
Перевесло, -ла, с. Свясло для снопа, вообще витень соломы, которымъ что-либо связывается. Чуб. VII. 393. О. 1861. XI. Св. 66. Шляхтич з перевареної сирватки, шабелька на личку, перевеслом підперезаний. Ном. № 858.
Пригнути Cм. пригинати.
Рожденець, -нця, м. Уроженецъ. Та він ще з дідів, з прадідів — рожденець харьківської губерні. Харьк.
Славетник, -ка, м. 1) Славный, прославленный человѣкъ. Чому славетникам, тим шейхам, тим емирам так, як йому, Бог жизні не являвся? К. МХ. 17. 2) Въ прежнее время: мѣщанинъ. Нема її в славетників-міщан. К. ПС. 61. Наші крамарі-славетники. К. ЦН. 220.
Смердюх, -ха, м. Насѣк. Geocoris. Вх. Пч. І. 6.
Тонкослізка, -ки, об. Плакса, человѣкъ, котораго легко довести до слезъ. Шейк. Ном. № 2370.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова УМИНАТИ I.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.