Величчя, -чя, с. 1) Величіе. Ти своє величчя з неба на всю землю разпросторив. Велике слово свідкує про величчя того народу, що зачав його в глибині свого духа. 2) Величаніе, почетъ, честь. Марусю — калино, малино! нам на тебе дивитися мило, да на твоє біле обличчя, що зробила родоньку величчя. Нарядила родоньку величчя, шо звеличали три дворі.
Гал, -лу, м. 1) Небольшой шаръ. 2) Поляна въ лѣсу. Ум. галець, галечок.
Затьо́р, -ру, м. 1) Скопленіе льда во время ледохода. Тут на березі, саме на Ненаситці, стояв водяний млин якогось купця; та знесло його, як був затьор. 2) дава́ти затьо́ру. Колотить, бить сильно. Пану Геленору смертельного дали затьору, і той без духу тут зоставсь.
Мазя́р, -ра́, м. Продавець дегтя.
Підсметанник, -ка, м. Раст. Agrimonia eupatoria.
Повеликий, -а, -е. Нѣсколько большой. Це повеликі черевики на мене.
Повивертатися, -таємося, -єтеся, гл. 1) Опрокинуться (о многихъ). 2) Вывернуться на изнанку. Рукава повиверталися. 3) Разлечься (о многихъ). Усі понаїдались і повивертались та й не встають.
Понараджувати, -джую, -єш, гл. Посовѣтовать (во множествѣ).
Туркавка, -ки, ж. Птица Columba Turtur L, горленка. Ум. туркавонька, туркавочка.
Тютьки нар. Въ выраж.: і не тютьки. И не догадывается, и не замѣчаетъ. Старий Кульбашний і не тютьки, що ззаду робиться.
