Борода, -ди, ж.
1) Борода. Ой не піду за старого — бородою коле. задер бороду. Грубо: умеръ.
2) Подбородокъ, нижняя челюсть.
3) лядська борода. Трава, которую не можетъ захватить коса.
4) стасова борода. Кусть ржи, оставляемый на нивѣ въ концѣ жатвы.
5) борода лісова. Раст. Usnea barbata.
6) — чортова. Vincetoxicum officinale L. Moench. Ум. борідка, борідонька, борідочка.
Корець, -рця́, м.
1) Мѣра сыпучихъ тѣлъ. Способом, способом 12 жидів насилу корець хмелю витаскали на гору. З'їхалася Марусина родина, звезла, знесла сім кірців муки на коровай.
2) Желѣзный или деревянный ковшъ. І в корці води напій маєш. Корець меду у рученьках держу чи. Поїхали в ліс, вирубали на ківш і одтяли на корець. Що це ти, бабо, ополоником їси? — Десь діти корець занесли.
3) Каждая пара соединенныхъ подъ угломъ (по длинѣ) поперечныхъ досокъ на окружности колеса водяной мельницы, — въ нихъ ударяетъ вода, поворачивая колесо. Cм. коречний, корчак.
4) Насѣк. уховертка; клещакъ, Forficula auricularia. Ум. кірчик.
Літа́виця, -ці, ж. Сказочное женское существо, соблазняющее молодыхъ мужей. Мов літавиця пиналась.
Молоча́к, -ка́, м. Раст. a) Euphorbia esula L. б) Sonchus arvensis L. 137. Cм. молоча́й.
Палубчастий, -а, -е. О возѣ: крытый. Віз критий, палубчастий.
Потьопатися, -паюся, -єшся, гл. = потьопати.
Руйновище, -ща, с. Развалины, мѣсто покрытое развалинами. Бо пустками вони (до́бра), руйновищем стояли. Оттим же то живе він у руїнах, в руйновищі, що люде подбігали.
Стогнійка, -ки, ж. Постоянно стонущая женщина.
Улови, -вів, м. Ловитва, охота. Не тоді собак годують, як но влови йдуть. Ой поїдем на влови, на влови, товаришу мій! Нема мого пана дома, поїхав на влови.
Шкрябнути, -бну́, -не́ш, гл.
1) Однокр. в. отъ шкрябати. Царапнуть.
2) Побѣжать, удрать. Як шкрябнув, так тілько мене й бачили.
