Жлу́кто, -та, с. Родъ кадки, выдолбленной изъ цѣльнаго дерева, какъ улей- безъ дна; служить для бученія бѣлья или полотна. Жінка приводить його (чорта) до жлукта та й каже: «ставай раком у жлукто!» Чорт уліз у жлукто. Ум. жлу́ктечко.
Заяри́нитися, -нюся, -нишся, гл. Въ загадкѣ: Звечора заяринилось, а к світові засандричилось. (Діжа з кістом).
Описовий, -а, -е. Описательный.
Пообсушувати, -шую, -єш, гл. Обсушить (во множествѣ).
Сідь, -ди, ж. Сѣдина. Уже, бач, сідь проростає.
Словесність, -ности, ж.
1) Словесное извѣстіе, словесное сообщеніе. Та од. вас ні письмане перечуєш, ні словесности не перекажеш.
2) Словесность. Українська пісня і неписана словесність народу українського.
Сукняночка, -ки, ж.
1) Ум. отъ сукнянка.
2) Платьице? Зеленая сукняночка ізлежиться, червонії черевички пилом припадуть.
Трепота, -ти, ж. = трепета.
Чорнобіл, -лу и чорнобіль, -лю, м. = чорнобил.
Шкарубіти, -бію, -єш, гл. Покрываться твердой корой сверху, напр.: о землѣ, о кожѣ на рукахъ: корявѣть.
