Відпроваження, -ня, с. Провожаніе.
Відслонити, -ся. Cм. відслоняти, -ся.
Голінка, -ки, ж. Голень. Білий, мов голінка. Уроки-врочища.... тут вам не стояти, за плечима не знобити, поперека не ломити, голінок і колінок не крутити.
Забо́йство, -ва, с. Убійство. За ним злий діявол ходить, на гріх, на блуд, на забойство призводить.
Лесь = єсь, єси. (2-е лицо наст. вр. отъ гл. бути). Дівча, дівча, вода чиста, лем ти сама єсь нечиста: юж лесь сім мужів мала, а зо жадним шлюб не брала; сім лесь хлопців породила, ні єдному ксту не дала. — Кед лесь хлоп, то не гварь мі то! Кед лесь Бог, — отпусть мі то!
Нескребений, -а, -е. Невычищенный; нечищенный. Лазав би, як свиня нескребена попереду ухом веде. Подають їм рибу нескребену.
Паскудити, -джу, -диш, гл.
1) Гадить, сквернить. Я рук паскудить не хочу.
2) Гадить, пачкать, испражняться. Погана птиця, що своє гніздо паскудить.
3) Плохо дѣлать, портить. Роби добре, не паскудь.
Перестоювати, -юю, -єш, сов. в. перестояти, -тою, -їш, гл.
1) Простаивать, простоять, постоять. Перестояли ми три дні и Кумицях. Вода ся повинна перестояти де небудь у захистному місці до вечора, щоб бува хто не напився.
2) Слишкомъ долго простаивать, простоять, перестояться. Борщ перестояв і згуск.
3) Пережидать, переждать стоя. Перестояли дощ під повіткою. Сховай мене, мій таточку, у коморю, — може я сі гостоньки перестою.
4) Простаивать, простоять дольше. Скрипливе дерево і добре перестоїть.
Повідпливати, -ваємо, -єте, гл. Отплыть (во множествѣ). То були коло берега оті плави маленькі, а тепер повідпливали.
Туря, -ряти, с. Дѣтенышъ тура.
