Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

ярий

Ярий, -а, -е. (Краткая форма: яр). 1) Весенній, яровой. Ярий дуб — дубъ, распускающійся весной. Камен. у. Там дівчина з чорними очима яру пшеницю поле. Грин. III. 242. Cм. ярній. 2) Молодой. Я коза ярая. Ном. № 9265. Яра пчілочка. Грин. III. 7. я́рий віск. Бѣлый воскъ отъ пчелъ перваго лѣта. Под. г., Черк. у. Свічечку ярого воску засвітили. Кв. 3) Зеленый? Ярая рута. Грин. III. 276. Ти те зернятко посади, виросте з його верба яра. Рудч. Ск. II. 45. 4) Полный силъ, страстный, пылкій. Стар, та яр. Ном. № 8698. Бранное выраженіе: Чорт ярої баби. Ном. № 3557. 5) Пылающій. Подай, сину, райські ключі, яре пекло одомкнути. Чуб. III. 444. Ум. яре́нький. Яренька пчілка. Чуб. III. 40.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 541.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЯРИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЯРИЙ"
Гишпанський, -а, -е. Испанскій. Левиц. І. (Правда. 1868, 423).
Коріньковий, -а, -е. 1) Сдѣланный изъ корня. Корінькова люлька. 2) О водкѣ: настоянная на кореньяхъ. Була і пінна... і запікана, і полинькова, і корінькова. Кв. II. 185. На запікану корінькову купив кубеби й калгану. Мкр. Г. 69.
Лелета́ти, -чу, -чеш и долеті́ти, -чу́, -ти́ш, гл. Напѣвать? Вх. Зн. 32.
Мня́конар. Мягко. Ум. м'якенько, мняке́нько, м'яке́сенько и мняке́сенько.
Полівка, -ки, ж. 1) Ум. отъ полова. Манить так, як горобця на полівку. Ном. № 3098. 2) Равнина, поле. То став же брат старший та середульший на полівку ізбігати, на степи високі, на великі дороги росхіднії. АД. І. 116.
Поселити, -лю, -лиш, гл. Поселить. Купив маленький шматочок з хаткою і поселив їх. Г. Барв. 544.
Прибивати, -ва́ю, -єш, сов. в. прибити, -б'ю́, -беш, гл. 1) Прибивать, прибить. Дошку прибий гвіздками. 2) Прибивать, прибить чѣмъ либо упавшимъ сверху и придавившимъ внизъ. Бодай тебе, мій миленький, ворота прибили, а щоб тебе опріч мене инші не любили. Мет. 63. 3) Прибивать, прибить, приносить, принести (водою). Хвиля прибила човен до береш. 4) Только сов. в.? Подогнать, понудить. І робити не прибити, а жать не нагнеться. Грин. III. 67.
Табашний, -а, -е. Табачный.
Уводити, -джу, -диш, сов. в. увести, уведу, -деш, гл. 1) Вводить, ввести. Пан увів дідову дочку в свої горниці. Чуб. вво́дити у славу, у неславу. Позорить. Пожалійте сиротину і не вводьте в славу. Котл. Н. П. 345. Сватай мене, козаченьку, не вводь у неславу. Мет. 83.у хрест, у закон. Крестить. Введуть дитину у хрест. Грин. II. 23. Мир. ХРВ. 23. 2) Обманывать, обмануть. Він мене уводить, до иншої ходить. Гол. III. 336.
Флюта, -ти, ж. Мокрый снѣгъ. Вх. Зн. 75.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЯРИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.