Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

яфинник

Яфинник, -ка, ж. Раст. черника, Vaccinium mirtillus. Вх. Пч. II. 37. Cм. афини, яфини.  
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 546.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЯФИННИК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЯФИННИК"
Ді́лечко, -ка, с. Ум. отъ ді́ло.
Дї́льце, -ця, с. Ум. отъ діло.
Заструга́ти Cм. застругувати.
Лі́тера, -ри, ж. Буква. Левиц. І. 243.
Пляскач, -ча, м. = плескач 2. Пляскача дати. О. 1861. XI. Св. 35.
Прориватися II, -ва́юся, -єшся, сов. в. прори́тися, -ри́юся, -єшся, гл. Прорываться, прорыться.
Ружа, -жі, ж. = рожа. Чия роля не йорана, на ній ружа не зривана. Гол. І. 207.
Сито IIнар. Жирно. Вари лишень гречані галушки та сито їх із салом затовчи. Рудч. Ск. І. 11.
Усевіда, -ди, об. Всевѣдающій человѣкъ. І ходитиме всевіда з хати до палати К. XII. 47.
Хабина, -ни, ж. Прутъ, хворостина. Вх. Зн. 76. Вітронько дує, вітронько дує, хабиною колише. Гол. І. 255. Ум. хаби́нка. Желех.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЯФИННИК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.