Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

яфирник

Яфирник, -ка, м. = яфинник. Вх. Пч. II. 37.  
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 546.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЯФИРНИК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЯФИРНИК"
Бильчак, -ка, м. Бревно изъ цѣльнаго дерева, деревянный брусъ.
Білужий, -а, -е. Бѣлужій.
Бічний, -а, -е. Боковой. Желех.
Жда́ти, жду, ждеш, гл. Ждать, ожидать, чаять. Бог не рівно ділить: жде, щоб сами ділилися. Ном. № 81. Якого прасунка ждатимеш. Ном. № 5623. Не жди свого миленького із чужого краю. Мет. 11. Я щастя ждав, — на злигодні здобувся: я світу ждав, — у темряві зостався. К. Іов. 65. жда́ти на ко́го. Ждать кого. Ждав уже на нас увесь рід Ілашів. Федьк. Пов. 29. Час не жде на нас. Св. Л. 295.
Искроватий, -а, -е. Блестящій. Вх. Лем. 422.
Коропатниця, -ці, ж. -Корона. Вх. Уг. 246.
Нала́зитися, -ла́жуся, -вишся, гл. Вдоволь полазить. Було налазится по тих високих скелях. Левиц. І. 100.
Помірно нар. 1) Въ пору, въ мѣру, какъ разъ. Мнж. 190. 2) Умѣренно.
Пражина, -ни, ж. Родъ земельной мѣры. Чуб. VI. 205.
Само 2 нар. = саме.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЯФИРНИК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.