Ґайда́рь, -ря, м. Музыкантъ, играющій на волынкѣ.
Заборо́ло, -ла, с. Забрало.
Зага́чувати, -чу́ю, -єш, сов. в. загати́ти, -чу́, -тиш, гл. Запруживать, запрудить; дѣлать, сдѣлать плотину, запруду. Ні один не переплив, усі камнем лягли по дну, аж річку загатили. . Інгул що-зіму замерзає — Богун не встане загатить шляхетським трупом. Все пани та пани, а греблі нема кому загатити.
Заха́яти, -ха́ю, -єш, гл. = занехаяти.
Зи́чно нар. Громко, звучно. Громада зично загула.
Компонувати, -ну́ю, -єш, гл.
1) Составлять, сочинять. Отой дід і співав, і компонував пісні й думки. Дуже письменний був і вірші компонував.
2) Выдумывать, интриговать. Пане осауле полковий, побійся Бога! Мені здається, що ти щось недобре на нашого пана полковника компонуєш.
Огнянець, -нця, м. Дьяволъ, чортъ. Бо ти не мій младенец, лем ти з пекла огнянец.
Попручатися, -ча́юся, -єшся, гл. Побарахтаться. Попручався, поки й вирвався.
Прополіскувати, -кую, -єш, сов. в. прополоскати, -щу, -щеш, гл. Прополаскивать, прополоскать.
Уже нар. Уже, ужъ. Іди зіма до Бучина, бо вже ти нам докучила. Така вже вдача собача. А вже ж! Конечно. А повінчаємось у неділю? — А вже ж. А що вже. Что же касается до. А що вже Василько — тихий, сумний. То вже ж. И вотъ. То вже ж Хмельницький до козаків приїзжає, словами промовляє. То вже ж один козак лугом біжить, коли дивиться на кущ, аж кущ дріжить.