Вінець, -нця, м. 1) Вѣнокъ. Ізвила вінець та пішла в танець. Ой де взялися буйнії вітри, скинули вінок у тихий Дунай. 2) Вѣнецъ. На главу йому корону, вінець щирозлотий. 3) Обрядъ вѣнчанія; вѣнецъ. Одчини ворітця до конця, Іде твоя сестриця од вінця. Розчесав їй косу до вінця. Що твоє дитя чувало? Під царським вінцем стояло, правою рукою шлюб брало. 4) Дѣвство, дѣвственность. збавити, розвити вінець. Лишить дѣвственности. Ум. вінчик.
Гороби́ний, -а, -е. 1) Воробьиный. Повне гніздо горобиних голоцюцьків. 2) Гороби́на ніч. Ночь, въ теченіе которой бываетъ сильная гроза, воробьиная ночь. І в горобину ніч прийдуть для такої панночки, як наша. 3) Гороби́ний горо́шок. Раст. a) Vicia angustifolia Roth. б) Vicia Cracca L. в) Lotus corniculatus L. Повився горобиний горошок.
Збіг м. 1) — га. Бѣглецъ, дезертиръ. 2) — гу. Бѣгство. збіг богоро́диці. Названіе дня 26 декабря.
Крашениці, -ць, ж. мн. Красные суконные штаны у гуцуловъ.
Ли́ся, -сі, ж. 1) = лисуна. 2) Раст. Fulicata atra.
Плечастий, -а, -е. Плечистый, широкоплечій. Візника плечастий, усатий.
Побіснуватися, -нуюся, -єшся, гл. Побѣсноваться.
Прудитися, -джуся, -дишся, гл. Ловить у себя въ одеждѣ блохъ, вшей. Лежа розмовляли, а хто прудився у кабиць.
Смітник, -ка, м. Мѣсто, куда сбрасываютъ соръ, мусоръ. Ум. смітничо́к. Найшла на смітничку ложку та в тин устромила.
Цмокати, -каю, -єш, гл.
1) Чмокать; щелкать языкомъ. Еней то цмокав, то свистав.
2) Цѣловать.
