Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

вогорити

Вогорити, -рю, -риш, гл. Испорч. говорити. Грин. ІІІ. 361. А ні до кого вогорити. Грин. ІІІ. 393.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 246.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВОГОРИТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВОГОРИТИ"
Дити́нитися, -нюся, -нишся, гл. 1) Ребячиться, корчить изъ себя дитя. Лебед. у. Ось не дитинься та приймай гроші за теля. Камен. у. 2) Впадать въ дѣтство.
За́здрити, -дрю, -риш, гл. = заздростити. — очи́ма. Завистливо, съ завистью смотрѣтъ. Як побачить було, що хто небудь їздить на коняці, то так і заздрить очима. Рудч. Ск. II. 174.
Ми́слонька, -ки, ж. = мисленька.
Освідчатися, -ча́юся, -єшся, сов. в. освідчитися, -чуся, -чишся, гл. Объявлять, объявить себя.
Ошарпати, -паю, -єш, гл. = обшарпати.
Піняз, -за и пінязь, -зя, м. 1) Монета въ 1/2 крейцера. Угор. 2) мн. Деньги. Гол. IV. 443. Вх. Лем. 450. Ум. пінязок, пінязьок.
Похимородити, -джу, -диш, гл. 1) = похимерувати. 2) Поколдовать нѣкоторое время.
Прихвачувати, -чую, -єш, сов. в. прихвати́ти, -чу́, -тиш, гл. Прихватывать, прихватить.
Стяговитий, -а, -е. Имѣющій широкій шагъ. Як у попа коні стяговиті, то за день можна у Кийові стати. Канев. у.
Фірман, -на, м. = фурман. Kolb. I. 68.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВОГОРИТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.