Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

вогорити

Вогорити, -рю, -риш, гл. Испорч. говорити. Грин. ІІІ. 361. А ні до кого вогорити. Грин. ІІІ. 393.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 246.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВОГОРИТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВОГОРИТИ"
Бакалярство, -ва, с. 1) Должность учителя дѣтей. Желех. 2) соб. Учителя дѣтей, школяры.
Бочечок, -чка, м. Ум. отъ бік.
Виварюватися, -рююся, -єшся, сов. в. виваритися, -рюся, -ришся, гл. Вывариваться, вывариться. Аф. 324.
Ворухливий, -а, -е. Подвижной; безпокойный.
Зажига́ти, -га́ю, -єш, гл. = запалювати. Нехай свічі восковії зажигає. Мет. 170.
Зустріч, -чі, ж. Встрѣча. Ой поїхав козаченько до свого двора, вийшла йому на зустріч сама менша свість. Чуб. V. 769.
Оминати, -на́ю, -єш, сов. в. оминути, -ну, -неш, гл. = обминати, обминути.
Пасклин, -на, м. Клинъ, которымъ коса прикрѣпляется къ косовищу. Шух. І. 169.
Розгублювати, -люю, -єш, сов. в. розгубити, -блю, -биш, гл. Растеривать, растерять. Ліжника не зробила і вовницю розгубила. Чуб. V. 1143.
Хвацький, -а, -е. Молодецкій. Хвацьке запорожське військо викоренили. Стор. II. 205.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВОГОРИТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.