Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

водвуд

Водву́д, -да, м. = одуд. Вх. Пч. II. 15.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 246.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВОДВУД"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВОДВУД"
Дві, двох, чис. Имен. пад. ж. р. отъ два. Двѣ. Дві хаті. Дві нозі.
Двійля́чий, -а, -е = Двійловий.
Заву́шниці, -ць, ж. мн. Опухоль за ушами.
Молоде́ча, -чі, ж. соб. Юноши, парни, молодежь.
Опушка, -ки, ж. Мѣховая обшивка. А у ляха вершок низький, широкі опушки. Лукаш. 20.
Перезолювати, -люю, -єш, сов. в. перезолити, -лю, -лиш, гл. У кожевниковъ: пересыпать, пересыпать кожи золой во второй, третій и четвертый разы. Вас. 157.
Подопікати, -ка́ю, -єш, гл. Окончить печь (во множествѣ).
Реєстер, -стру, м. Реестръ, списокъ. Запиши, Миколо, у реєстер (козака). Шевч. 170.
Сцикавка, -ки, ж. = сікавка 1. Канев. у.
Хворостити, -щу, -стиш, гл. Бить хворостиной, розгой.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВОДВУД.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.