Австрія́цький, -а, -е. Австрійскій.
Вихиляти, -ля́ю, -єш, сов. в. вихилити, -лю, -лиш, гл.
1) Высовывать, высунуть, выставлять, выставить.
2) Выпивать, выпить. Вихилив ще дві чарки. Пили його горілку, поки до каплі вихилили.
Ґзимс, -су, м. Карнизъ.
Зласка́витися, -влюся, -вишся, гл. Умилостивиться, умилосердиться.
Мусяндровий, -а, -е. ? Скільки бідні школяри муки приймуть, поки вивчуть сі мусяндрові вірші. . Зъ нар.
Обтесати, -ся. Cм. обтісувати, -ся.
Пашистий, -а, -е. = пашний. Пашиста солома.
Трясти, -су, -сеш, гл. Трясти. Не диво багатим скарбом трясти. Неначе трясця його трясло. руб'ям трясти. Ходить въ рубищѣ, въ лохмотьяхъ. Треба прясти, щоб руб'ям не трясти.
Чумачня, -ні, ж. соб. Чумаки. Деяка подробиця
Шпилька, -ки, ж.
1) Булавка. Шпилькою пришпилити.
2) Шпилька головная. Виняла з голови шпильку.
3) У горшечниковъ: деревянная палочка, толщиною въ карандашъ, въ одинъ конецъ которой вставляется загнутый въ видѣ крючка кусокъ проволоки, служащій вмѣсто кисточки при раскрашиваніи посуды узорами.
4) Шипъ, колючка, листъ хвойныхъ растеній. Як на шпильки посадив бідного панотця. Ум. шпилечка.
