Ґу́ля, -лі, ж. Наростъ, шишка. Набігла ґуля за вухом. Ум. Ґу́лька.
За́варка, -ки, ж. Кушанье, сваренное изъ молочной сыворотки и сыра или вурди́.
Квітка, -ки, ж. 1) Цвѣтокъ. А без долі біле личко, — як квітка на полі: пече сонце, гойда вітер, рве всякий по волі. Процвітає в саду квітка... О, траво висока! Закрий її, сховай її від людського ока. Ой вирву я з рожі квітку та й пущу на воду: пливи, пливи, з рожі квітко, та й до мого роду. 2) мн. Вѣнокъ изъ искусственныхъ цвѣтовъ, который носить дѣвушка, преимущественно просватанная. 3) Цвѣтной бантъ, пришиваемый къ шапкѣ на свадьбѣ жениху и боярам. Беруть шапки у бояр і пришивають квітки, співають так само, як і тоді, коли пришивають квітку молодому. Пійду з села, — зараз оженюся: мені, дівко, та пригниють квітку, тебе, дівко, завертять в намітку. Переносно: квітку пришити (кому́). Осмѣять кого острымъ словцомъ, мѣткимъ отвѣтомъ и пр. Се така, що кожному квітку пришиє. Эта каждаго осмѣетъ. (Уміла) квітку хоть кому пришити, хитро насміяться. Обізветься який парубок, — він зараз і пришиє квітку: дівчатам регот, парубкові бором. 4) Букетикъ изъ калины или цвѣтовъ, подносимый на крестинахъ повивальной бабкой гостямъ. 5) Особый родъ вышивки на сорочкѣ. 6) у квітки́. О матеріи: съ рисункомъ въ видѣ цвѣтовъ. Жілетка шовкова в квітки. Ум. квітонька, квіточка. По садочку йшла, квітойки рвала. Квітоньками гарненько рожа розцвіла. У хаті в її — як у віночку, хліб випечений — як сонце, сама сидить — як квіточка. Дівчинонька, як квіточка, з нею рай.
Кошик, -ка, м.
1) Корзина. З кошиком та з грошиком. Молодиця йшла з кошиком, дівчина з другим. 39.
2) Корзина плетеная на телегѣ для перевозки картофеля, бураковъ и пр.
3) мн. Раст. Trifolium montanum.
Навга́дь нар. Наугадъ, наобумъ. Загубив мірку клятий жид та так навгадь і зробив, через те й малі двері.
Обтикати, -каю, -єш, сов. в. обтикати, -чу, -чеш, гл. Обтыкать, обтыкать. І барвінком обплете і руточкою обтиче. Обтикала всю голову квітками.
Повішати, -шаю, -єш, гл.
1) Повѣшать, развѣсить. Повішала хустки на горищі.
2) Повѣсить. Взяли того попа, присудили повішати. Так їх (козаків) і повішали.
Просмалити, -лю́, -лиш, гл. Прожечь (матерію, шерсть, волосы) Я у грубі запалив, собі штани просмалив.
Псярник, -ка, м.
1) = псяр.
2) Раст. = молочай, Euphorbia.
Роскуповувати, -вую, -єш, сов. в. роскупи́ти, -плю́, -пиш, гл. Раскупать, раскупить.
