Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

вороненький

Вороненький, -а, -е., Ум. отъ вороний.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 255.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВОРОНЕНЬКИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВОРОНЕНЬКИЙ"
Бідацький, -а, -е. = бідашний. Желех.
Глистюк, -ка, м. = глист. Левиц. Пов. 366.
Лома́к, -ка, м. пт. крапивникъ, Trogloditus parvulus. Вх. Лем. 432. Ум. ломачо́к.
Отсей, отся, отсе, мѣст. Вотъ этотъ. І отсі порошниці він зробив. Федьк. Обридло вештаться... по світу з нудьгою та отсією торбою. Стор. МПр. 41.
Повищирювати, -рюю, -єш, гл. = повискаляти.
Свідомість, -мости, ж. 1) Знакомство. По свідомости це я вас наділив. Полт. Для мене усе зроблять по свідомости. Ном. № 183. 2) Сознаніе.
Сповідь, -ді, ж. Исповѣдь. До сповіді готуюся да все Богу молюся. Мет. 371.
Способити, -блю, -биш, гл.кого́ до чого. Пріучать, приготовлять къ чему.
Трепетний, -а, -е. Трепещущій. Трепетна земля. Шевч.
Тугошиій, -я, -є. Имѣющій крѣпкую шею. На Бога він піднявся тугошиій. К. Іов. 34.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВОРОНЕНЬКИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.