Боліти, -лію, -єш, гл.
1) Болѣть. Хорітимеш, болітимеш, смерти бажатимеш. Щось дуже мене ноги болять. Тя болит головонька. Татка очі болять.
2) — серцем. Скорбѣть, печалиться. Доки буду чоїм серцем день і ніч боліти. Один веде за рученьку, другий за рукав, третій стоїть, серце болить, — любив, та не взяв.
Бриженятка, -ток, с. мн. ум. отъ брижі.
Висмолити Cм. висмолювати.
Гирувати, -ру́ю, -єш, гл. Разсуждать, размышлять, соображать. Cм. ґерувати.
Завга́рити, -рю, -риш, гл. — кому́. Затруднить кого; задержать кого. Ще й не вечір, а вже шпарування тілько побілити... О, це їй не завгарить! Поти сонце сяде, вона і побіле.
Крісло, -ла, с. 1) Кресло. Голова не до ради, а купра не до крісла. На чім посажену? На золотих кріслах. 2) Шесть, идущій сбоку саней отъ головы полоза въ сторону для того, чтобы сани не опрокидывались. 3) Разрѣзъ въ штанахъ спереди или сзади. Ум. кріселко, крісельце, кріслечко. У кімнатах у нас було гарно: і кріслечко, і столичок, усе як слід. . Сядь собі на кріслечку.
Позашпилювати, -люю, -єш, гл. Сколоть, заколоть, зашпилить (во множествѣ).
Прострінь, -ня, м. = простень.
Сировиця, -ці, ж.
1) = сириця. Ой бив ти ж мене сировицею.
2) Красильное сѣрое вещество въ холстѣ. Вода витягає сировицю з полотна.
3) Соленая вода (въ землѣ), изъ которой вывариваютъ соль.
Трускати, -каю, -єш, гл. Трещать, хрустѣть.
