Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

вороняка

Вороняка, -ки, м. Ув. отъ ворон.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 255.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВОРОНЯКА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВОРОНЯКА"
Бабруля, -лі, ж. Неопрятная женщина. Вх. Лем. 389.
Відвіювати, -віюю, -єш, сов. в. відвіяти, -вію, -єш, гл. Отвѣвать, отвѣять.
Дарівни́к, -ка́, м. Даритель. Такъ называется и дарящій новобрачнымъ на свадьбѣ. МУЕ. ІІІ. 168.
Надужива́ння, -ня, с. 1) Злоупотребленіе. 2) Излишество, неумѣренность, пользованіе чѣмъ-либо сверхъ возможности. Яке безрозумне надуживаннє святих любови прав і жизні занедбаннє. К. Дз. 218.
Перегінний, -а, -е. Перегонный. Маркев. 169. До чорта всякого добра: перегінних горілок, смачних наливок. Стор. II. 224.
Погукати, -ка́ю, -єш, гл. 1) Покричать. Ой піду я, гукаючи, горобчика шукаючи, буду в жалю погукати, горобчика проклинати. Чуб. V. 273. 2) Громко позвать.
Поросплоджувати, -джую, -єш, гл. Расплодить, развести (во множествѣ).
Поуз нар. = повз. Поуз мій двір, ворітечка голубка летіла. Мет. 252. Сади-виногради в воду поринають; поуз берег ясні смуги як срібло сияють. К. Досв.
Розщот, -ту, м. Разчетъ. Як пили, то гомоніли, а до розщоту, то й поніміли. Ном. № 11642.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВОРОНЯКА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.