Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

гичаль

Гичаль, -ля, м. Стебель, толстое ребро листа, толстая жила листа. Вх. Лем. 403.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 284.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГИЧАЛЬ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГИЧАЛЬ"
Відкид, -ду, м. Скатъ, покатость, склонъ Сіла.... на одкиді скелі. Левиц. І. 254.
Жив! меж. Звукоподраж. чириканью воробьевъ. Ном. № 10260.
Зведе́нник, -ка, м. Сводчикъ, посредникъ при сдѣлкѣ; сводникъ. Давай, батьку, гроші, — каже прихожий зведенник: упустимо сюю коня, — другого не знайдеш такого. Кух. (О. 1861. X. 22).
Нецвічений, -а, -е. Непокрытый цвѣтами. Ой у лузі калинонька нецвіченая, — туди ішла дівчинонька невінчаная. Мил. Св. 7.
Плахтина, -ни, ж. = плахта, также небольшая или плохая плахта. Г. Барв. 451.  
Покутувати, -тую, -єш, гл. Искупать грѣхъ, нести епитимію, каяться. Це тобі Бог присудив, щоб ти дев'ять літ покутував свою гордість. Рудч. Ск. II. 163. Ти ще будеш покутувать гріхи на сім світі. Шевч. 336.
Просапувати, -пую, -єш, сов. в. просапа́ти, -па́ю, -єш, гл. Пропалывать, прополоть сапою.
Тупісінький, -а, -е. Совершенно тупой. Шейк.
Тупцяти, -цяю, -єш, гл. 1) Ходить. Він часто по баб'ячій тупцяв по хаті. Левиц. І. 478. 2)коло кого. Ухаживать, присматривать. Як візьме коло його панькати, тупцяти. Левиц. І. 139. Cм. тупцювати.
Усічи, -чу, -чеш, гл. = усікти. Шейк.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ГИЧАЛЬ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.