Докоря́ти, -ря́ю, -єш, сов. в. докори́ти, -рю́, -ри́ш, гл. Укорять, укорить, упрекать, упрекнуть. Як будеш ти мені сими словами докоряти, не зарікаюсь я тобі самому з пліч голову як галку зняти. Прийшов докорити світові за гріх.
Мета́ль, -ля, м. Клинъ въ мельничномъ валу для поднятія песта, падающаго въ толчею.
Моги́льник, -ка, м. Насыпающій насыпь, курганъ.
Недогризок, -зка, м. Огрызокъ.
Понур, -ра, м. Личинка майскаго жука.
Пригірщ, горщі, ж. Пригоршни.
Розбовкатися, -каюся, -єшся, гл. Раззвониться.
Роздобича, -чі, ж. Добыча, раздобываніе. Поїхали вони на роздобичу. (Змій) полетів кудись на роздобичу.
Трибратній, -я, -є. Принадлежащій тремъ братьямъ. Київським шляхом верби похилі трибратні давні могили вкрили.
Хребетник, -ка, м. Часть бороны Cм. борона.
