Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

гич

Гич, -чі, ж. 1) Стебли съ листьями — преимущественно у огородныхъ и бакшевныхъ растеній. 2) ні гич. Ничего. Ном. № 5951. Мужики вільні стали, панів ні гич ся не бояли. Грин. ІІІ. 640. і гич не до речі. Ни складу, ни ладу. Шевч.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 284.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГИЧ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГИЧ"
Містю́к, -ка, м. = містець. Мкр. Г. 16.
Настріляти, -ля́ю, -єш, гл. Настрѣлять. Наш стрілець сьогодня багато качок настріляв.  
Нурта, -ти, ж. Пучина, бездна.
Погоїти, -го́ю, -їш, гл. Залѣчить (во множествѣ). Так попекла руки, що в силу погоїш. Черниг. у.
Попірчити, -чу, -чиш, гл. Побить, трепку дать. Трохи мене півень не попірчив, уже був хвіст ростопірчив. МУЕ. I. 167.
Потентат, -та, м. Властелинъ, властитель, державный государь. Хоть ми собі живем у Січі просто, та нас великі потентати знають. К. Бай. 17. Ненаситні владицтвом потентати. К. ЦН. 163.
Правота, -ти, ж. Правота, справедливость. Суд чинитиме нехибний людям правотою. К. Псал. 17.
Свара, -ри, ж. Несогласіе, ссора.
Срака, -ки, ж. Задница.
Утроїти, -рою, -їш, гл. Утроить. Запорозці утроїли своє військо. Стор. МПр. 89.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ГИЧ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.