Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

гірко

Гірко нар. 1) Горько. Гірко ззісти, жаль покинути. Ном. № 4775. 2) Горестно, горько, бѣдственно, тяжело. Обіллється гірко сльозами. Лукаш. Гірко зароби, солодко ззіж. Ном. № 9968. Ум. гіренько, гіркенько. Неня лиш заплакала гіренько. Федьк. Як гіренько і тяженько було відробляти, — годі і споминати.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 286.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГІРКО"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГІРКО"
Бочкур, -ра, м. = очкур. Kolb. І. 35.
Віднога, -ги, ж. 1) Каждая часть развѣтвленія (дороги, древеснаго ствола). Дорога вилами росходиться: та віднога, що на гору, йде в город..., а друга йде долиною. Св. Л. 215. Дуб був високий, а на дубі три одноги були. КС. 1883. I. 57. 2) Рукавъ рѣки. Желех. 3) Отрогъ горы. Желех.
Гармаш, -ша, м. Артиллеристъ, пушкарь. Гей, гармаші! озвітесь із гармат! К. ПС. 15.
Знайдух, -ха, м. = знайда. Желех.
Лапай, -пая, м. Съ большими неуклюжими лапами, руками. Золотонош. у.
Лі́сочка, -ки, ж. Ум. отъ ліска.
Отавиця, -ці, ж. = отава. Пустив волики на отавиці. Чуб. V. 404.
Підбитє, -тя, с. Подъемъ ноги, сапога. Гол. Од. 15, 25.
Простовисний, -а, -е. Вертикальный. Желех.
Стеребкатися, -каюся, -єшся, гл. Вскарабкаться. Насилу стеребкався Харько на віз.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ГІРКО.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.