Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

гірко

Гірко нар. 1) Горько. Гірко ззісти, жаль покинути. Ном. № 4775. 2) Горестно, горько, бѣдственно, тяжело. Обіллється гірко сльозами. Лукаш. Гірко зароби, солодко ззіж. Ном. № 9968. Ум. гіренько, гіркенько. Неня лиш заплакала гіренько. Федьк. Як гіренько і тяженько було відробляти, — годі і споминати.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 286.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГІРКО"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГІРКО"
Виїхати Cм. виїздити.
Відкоситися, -шуся, -сишся, гл. Окончить косьбу.
Наддо́ювати, -юю, -єш, сов. в. наддої́ти, -ддою́, -доїш, гл. Наддаивать, наддоить.
Нося, -сі, м. дѣтск. Носъ.
Позатрушувати, -шую, -єш, гл. Засыпать чѣмъ во многихъ мѣстахъ). Бач, як злили долівку! Позатрушуй піском або попілом. Богодух. у.
Помняти, -мну, -неш, гл. и пр. = пом'я́ти и пр.
Уходжий И Ухожий, -а, -е. — до кого Бывающій у кого. Ти бабусю.... видно до панів уходжа. Г. Барв. 490.
Цілість, -лости, ж. Цѣлость.
Цьохля, -лі, ж. Живая, проворная (въ неодобрительномъ смыслѣ) женщина. Ірися, цьохля проклятуща, завзятійша од всіх брехух. Котл. Ен. IV. 33.
Щастя, -тя, с. Счастье. В щасті не без ворога. Посл. Грошей багацько, а щастя мало. Ном. № 1434. щастя-доля. Счастливая судьба. Нивоньку об'їжжає, щастя-доленьку має, рано з поля збірає. Чуб. III. 238. Ум. щастячко. Ном. № 1675.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ГІРКО.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.