Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

гірко

Гірко нар. 1) Горько. Гірко ззісти, жаль покинути. Ном. № 4775. 2) Горестно, горько, бѣдственно, тяжело. Обіллється гірко сльозами. Лукаш. Гірко зароби, солодко ззіж. Ном. № 9968. Ум. гіренько, гіркенько. Неня лиш заплакала гіренько. Федьк. Як гіренько і тяженько було відробляти, — годі і споминати.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 286.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГІРКО"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГІРКО"
Грушко́вий, -а, -е. Грушевый. Та й на мою головоньку білий цвіт упав вишневий, черешневий годовочку, яблучковий, грушковий на головочку. Мал. Св. 16.
Лазівка, -ки, ж. Родъ гриба, растущаго на лазу (лѣсной полянѣ). Желех.
Обтяжати, -жа́ю, -єш, сов. в. обтяжити, -жу, -жи́ш, гл. Отягощать, обременять, обременить.
Ощадний, -а, -е. Бережливый, экономный.
Переменуватися, -нуюся, -єшся, гл. Переименоваться.
Пизитися, -жуся, -зишся, гл. Дуться, важничать. І чого той Семен пизиться?
Подопиватися, -ва́ємося, -єтеся, гл. Допиться до чего (о многихъ). Бач, до чого подопивались. К. ЦН. 218.
Понаварювати, -рюю, -єш, гл. Наварить (во множествѣ). Маркев. 71. Вона заходилась, — понапікала хліба, понаварювала. Грин. II. 85. Мати понапікала й понаварювала. Левиц. Пов. 154.
Чад, -ду, м. Угаръ. Нехай іде з димом і чадом. Ном. № 8380.
Широкончик, -ка, м. Родъ горошка. Сим. 130.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ГІРКО.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.